ПОТРЕБА І ДАР МОЛИТВИ
Для багатьох людей “молитися” означає просто “відмовляти молитву” – вранці, ввечері, за столом; тобто, просто “виконувати релігійний обов’язок”. Молитися, крім того, здається чимось неможливим; шкода часу, бо “є більш важливі обов’язки”.
Однак є й такі, які намагаються молитися більше, але, мабуть, не зовсім добре уявляють, як це робити.
Молитися, перш за все, означає стати в Божій присутності: Бог в мені – тут, де б я не був.
Найважливішим є не тільки те, як ми це наше ставлення до Бога виразимо – словами чи без слів, такою чи іншою поведінкою, чи, може, в тиші. Важливим є те, що людина утворює зв’язок з Богом, що знаходить час, аби перебувати в Божій присутності. Людина, яка молиться, – довіряється Богу, а Він – переконаний в тому – дивиться на неї і слухає її.
Молитва Євгена ставала щороку палкішою. У способі молитви перейшов від форм більш зовнішніх до медитації. Був вражений, коли помітив, що його душпастирська ревність не залишає йому часу на молитву. 12 вересня 1814 року писав до свого приятеля Форбен-Жансона: “Сьогодні, поки ще не приступив до вівтаря, довго сповідав людей. Як тільки зняв літургійні шати – знову пішов до сповідальні. Вчора до 13 години я ще не відмовив ранкової молитви з Часослову. Позавчора не знайшов часу на те, щоб подякувати після Служби Божої – бо на мене вже чекала молодь. Витримати це надалі – неможливо, я завжди до послуг інших, а для себе не знаходжу часу ”. Добре розумів необхідність молитви. Вже в 1813 році записав для себе: “Молитва мусить бути моїм щоденним хлібом. Той, хто молиться, стає міцним, знаходить світло і довіру – ці важливі атрибути, які нам так допомагають виконувати Божу волю.”
Молитва
– Отче наш, Радуйся Маріє, Слава Отцю.
- Бути з Тобою, Господи, – цього вистачить!
Це все, чого я потребую, це моє здоров’я, це найважливіше в моєму житті.
Очима, якими дивлюся , я можу не помітити багато речей.
Очима ж серця можу побачити набагато більше, а перш за все, можу зануритися в Твою присутність.
Нарешті, навіщо Тобі наші слова? Аби нас почути? Однак, Ти, Боже, добре знаєш усі наші потреби, знаєш, що нам завдає болю.
Ти знаєш, звідки походять наші турботи, і лише Ти зможеш їм зарадити.
Тому, нехай цей час молитви належить лише Тобі. Бо вистачить мені просто бути з Тобою. І зі мною всі ті, за яких прагну молитися і за яких прошу, тому що в цю хвилину вони не мають змоги помолитися. Амінь.
- Святий Євгене,
Ти вмів все ближче ставати в присутності Бога, і чим більше наближався ти до Нього, тим менше слів було тобі потрібно. Випроси для нас (для мене, для Церкви, для мого приятеля) палке прагнення перебувати з Богом – щоб ми присвячували Йому щоденно хоча б хвилинку часу.
___________________________
Молитву можна розширити:
- роздумами над текстами: Йн 17, 1-26;
- через особисту молитву, розмову з Богом перед Пресвятими Дарами (наприклад, впродовж 10 хвилин);
- помолившись І скорботну таємницю Розарію: “ Ти, Котрий за нас кривавий піт проливав”.