Неділя Доброго Пастиря.
«Воістину, воістину кажу вам, що Я є двері вівцям… Я є двері! Якщо хто Мною ввійде, то буде спасенний; і він увійде та вийде, і знайде пасовисько», – чуємо сьогодні в Євангелії.
Коли пастух заганяв отару на ніч чи перед бурею до якоїсь печери або сховку, то завжди сам стеріг і ночував біля входу, щоб жодна вівця не вийшла. Такі овечі загороди в Палестині були без хвірток, без дверей – бо дверима був пастух. Саме тому Ісус називає себе дверима вівцям. Ми б не хотіли бути дверима, через які хтось мав би проходити. Ми не любимо, щоб через нас переступали, «топталися» чи «їздили» по нас. Тільки Ісус дозволяє на це, бо увійти до вічного життя ми можемо лише через Нього.
Четверта Великодня неділя, яку ми сьогодні святкуємо, вже впродовж 57 років називається Неділю Доброго Пастиря. Церква цього дня по-особливому молиться за священиків, а також про нові покликання до священицького і богопосвяченого життя.
Тож молімося і ми цього тижня, щоб якнайбільше молоді, яка завершує навчальний рік у школах чи інших навчальних закладах, слухало Доброго Пастиря і розпізнавало Його голос, що закликає до священства чи чернечого життя.
Як настоятель Делегатури Місіонерів Облатів Марії Непорочної хочу запросити юнаків до нашого Згромадження.
Більше про нас можна дізнатися з цього відео:
Молімося за нові покликання до місійного, священницького та богопосвяченого життя.
Молитва Павла VI про покликання до священицького і чернечого життя
О Ісусе, Божественний Пастирю, який покликав апостолів, аби зробити їх рибалками душ, притягни до себе палкі й шляхетні серця молодих людей і зроби їх своїми послідовниками і слугами. Вчини, щоб вони поділяли Твоє прагнення загального відкуплення, ради якого Ти неустанно складаєш на вівтарі свою Жертву. Ти, Господи, Котрий живеш для того, щоб заступатися за нас, відкрий перед Твоїми покликаними обрії, аби вони побачили весь світ, у якому так багато братів благають про світло правди і тепло любові; вчини, щоб, відповідаючи на Твоє покликання, вони продовжували тут, на землі, Твою місію, будували Церкву – Твоє Містичне Тіло – і були сіллю землі та світлом світу.
Дай, о Господи, Твоє покликання також численним жіночим серцям і влий в них прагнення євангельської досконалості, самовідданого служіння Церкві та ближньому, який потребує допомоги й любові. Амінь.