2
25 січня 1816 року четверо дієцезіяльних священиків на чолі з Євгеном де Мазенодом розпочали спільне місіонерське життя в монастирі, який колись належав кармелітам. Їхньою ціллю було піти і проголошувати Добру Новину по сільських місцевостях в провансальському діалекті. Ніхто раніше цього не робив. Переважно займалися формуванням міського населення і у французькій мові. Варто зауважити, що мешканці сіл були не писемні і не знали французької мови.
До одного із священників, якого запрошував до життя у спільноті – о. Тампьєра наш засновник написав так: «Мій дорогий приятелю! Прошу тебе читай, цього листа біля підніжжя хреста, будь готовий слухати лише Бога… Потребуємо відважних людей, які мають сильну волю, щоб іти слідами Апостолів», далі описуючи, як має виглядати їхнє життя у спільноті говорить: «Потрібна є, щоб наша спільнота була досконалою. Між нами, щоб панувала єдність, добра воля та безінтересовність» Головним для спільноти бачить проголошення Євангелії убогим та найбільш відкинутим – людям маргінесу.
Дякуємо Богу за наше Згромадження та нашого засновника св. Євгена де Мазенода.
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.