Ми семінаристи із згромадження Облатів Непорочної Діви Марії в Обрі. Українців нас поки що четверо.
Також маємо співбратів з Нігерії, Камеруну, Білорусії, Польщі. Хотіли б коротко поділитись тим, як виглядає звичайний день семінариста.Наш день починається о 06:05, коли семінарист з першого курсу йде по коридорі і дзвонить великим і гучним дзвоником. І, здається, від такого гучного галасу, який дає дзвоник не можливо не прокинутись, хоча винятки також мають своє місце. Потім кожен має 25 хвилин, щоб зібратись і встигнути до каплиці на молитви о 06:30. Наші ранкові молитви це: Літургія Годин, молитва до Святого Духа, Діви Марії, за померлих, а також роздуми (в тиші) над словом Божим на даний день, і закінчує наші ранкові молитви зустріч з Ісусом на Євхаристії. І сніданок завершує ранкову частину дня, який розпочинається приблизно о 08:00, залежить як довго була Свята Меса. Снідати можна стільки, стільки кому хочеться, головне щоб вспіти на лекції, які розпочинаються о 08:30.
Наші лекції, як і у будь-якому іншому навчальному закладі є прості і складні, цікаві та нудні. Але у кожного є свідомість важливості отриманих знань у священницькій службі Богові та людям. Бо, як деякі сміються, що навчання у попередньому університеті чи технікумі полягало на писанню ‘шпорів’ на екзамени чи контрольні, або шуканню ‘Тараса Шевченка’ чи ‘Лесі Українки’ щоб здати.
Тут, у семінарії усе по іншому, бо кожен є більш свідомий що є добре, а що погано, у порівнянні до минулого. Кожен хоче бути справедливим і кожен розуміє, що на цій дорозі навчання, як і духовний розвиток є дуже важливими. Тому що навчання – це також завдання, перед яким нас ставить Господь на початках нашого чернечого життя, і легковажне ставлення до таких речей не входить ні в які рамки. Закінчуються лекції о 12:40, і по короткій 10-хвилинній перерві у каплиці розпочинається обідня молитва, після якої у їдальні обід, що розпочинається з читання фрагменту Євангелії і молитви.
Обід триває 15 хвилин, тому наговоритись не вдасться. Після обіду знову усі переходимо до каплиці, щоб помолитись за місії. А потім усі ідуть на рекреацію – це час короткого відпочинку, який проводимо у спільноті, який полягає на розмовах, діленням враженнями, жартах (часом і конфліктах), дискусіях на різні теми ( як в дома). Це може тривати до 20 хвилин, а часом може і годину, бо після рекреації маємо вільний час, який можна посвятити на навчання, прогулянку, спорт, працю, відпочинок, – усе залежить від ситуації. Бо маємо два робочих дні: Середа після обіду і Субота замість навчання. Робота теж є різна: від прибирання дому, подвір’я до прибирання хліва для свиней.
Кожен також має свої обов’язки, на які тратить свій вільний час після обіду: електрик, літургіст, пасічник, органіст, захристиянин, відповідальний за парк, їдальню, помічник різника та відповідальний за приміщення де ріжуть і розробляють свині, різні групи парафіяльні. Тому хтось має більше обов’язків і менше вільного часу, а хтось менше обов’язків і більше вільного часу, але ніхто не нарікає. Якщо хтось любить спорт, то серед своїх обов’язків знайде на нього час. Одразу за монастирем є ліс, річка, поля де можна пройтись та побути сам на сам з Ісусом, пробігтись, прокататись на велосипеді, пограти футбол, у підвалі є тенісний стіл, турнік, штанга, гантелі, які збирало багато поколінь семінаристів…Від 16:30 до 18:00 кожен зобов’язаний сидіти над книжками, бо це час для науки, а наступні пів години призначені для читання духовної літератури. І о 18:30 починається вечеря. Після вечері – орація – це півгодинні приватні молитви, кожного четверга маємо годинну адорацію, а наприклад у жовтню спільний розарій. Потім маємо знову рекреацію, і далі, аж до 22:30 час на навчання, особисту молитву, також час від часу можна подивитись якийсь фільм, а щовівторка годинна адорація для бажаючих. У вечері о 22:30 уже має бути тиша і виключене світло.Дякуючи розпорядку дня і особистій відповідальності, маємо час на все: на молитву, яка є основною, на науку, яка дозволяє багато речей зрозуміти, на працю, яка допомагає відпочити від науки, на відпочинок, який є важливим для кожної людини.Якщо дивитись на свій день, як на дар від Господа – то чи є важко чи легко, ти щасливий, бо все є важливе і має велике значення.
