В історії нашого згромадження маємо багато прикладів відданої і витривалої праці та молитви братів-ченців. Одним з таких прикладів може бути брат Антоні Ковальчик ОМІ, який за походження був з Польщі, розпізнав своє покликання у Німеччині, а працював на місії у Канаді.
Брат Антоній Ковальчик ОМІ народився в Дєржанові неподалік Кротошина (Польща), 1866 р. Маючи 20 років через складну фінансову ситуацію в родині, маючи диплом коваля виїхав на заробітки до Німеччини. Внаслідок нещасного випадку в часі праці втратив зір та розважаючи муку Господню стояннями Хресної дороги зір повернувся, що напевно мало великий вплив на його духовне дозрівання.
У віці 24 років прийняв таїнство миропомазання. Дізнавшись, що можна посвятити своє життя Богові не вибираючи дорогу священницького служіння 1 жовтня 1891 року вступає до згромадження Місіонерів Облатів Марії Непорочної у Голландії в місцевості Хоутем. Через рік 2 жовтня 1892 року складає перші свої монаші обітниці і починає своє служіння в Валькенбургу (Голландія). Натомість у 1896 році Генеральний Настоятель, шукаючи брата-ченця до служіння в Канаді отримує пропозицію брата Антонія. Саме так розпочинається його служіння у Канаді.
Нажаль 15 липня 1897 року стався нещасний випадок при експлуатації парової машини і брат Антоній втратив руку аж до ліктя, що мало великий вплив на все подальше його служіння. Свої вічні обіти: послуху, вбогості, чистоти та витривалості в Згромаджені аж до смерті склав у 1898 році.
Зі спогадів його співбратів дізнаємося, про його велику побожність до Марії, велику покору і слухняність настоятелям, які навіть неодноразово випробовували його. Брат Антоній був відкритою людиною і хоч мав проблеми з наукою мови, до кінця життя. Але незнання мови йому не перешкоджало бути привітним і допомагати порадою і прикладом молитви семінаристам. Важливою рисою його особовості була працьовитість. Незважаючи на те що підчас праці стратив руку, далі виконував сумлінно свої обов’язки.
У 1911 році брат Антоній залишає своє служіння на півночі Канади серед Індіанців та прибуває до місцевості Едмонтон де служить серед хлопців-семінаристів, які приготовляються стати священниками. Там працював протягом 36 років будучи для семінаристів прикладом на молитві, праці та витривалості. 10 липня 1947 році відійшов до Господа його тіло є похоронене в місцевості святого Альберта на кладовищі. В даний час триває його беатифікаційний процес і він є Слугою Божим, а для нас Місіонерів Облатів Марії Непорочної прикладом та взірцем облатського життя.
Варто відмітити його здібність до реалізації різних проектів н.п. дякуючи його наполегливості була збудована грота Марії. Не менше цікавим фактом є те що, за життя його заступницька молитва у намірах осіб які його просили, була вислухана. В наші часи він є слугою Божим, а його культ поширюється по цілому світі. Також і сьогодні за його заступництвом особливо моляться брати-ченці нашого Згромадження.
Молитва за заступництвом Слуги Божого Антонія Ковальчика ОМІ
Будь прославлений, Боже наш та Отче, що вірного шанувальника Непорочної Діви, брата Антонія, в такий чудесний спосіб Ти вів дорогою Твоєї волі, а у труді несіння хреста терпіння та щоденних обов’язків примножував його сили, щоб ніс його вірно за прикладом Ісуса Христа. Прославляю Тебе Господи, за його героїчну довіру та віру, дякуючи чому Ти Вислуховував його молитву з батьківською добротою проявляючи свою любов. Дивлячись на твого вірного слугу прошу про (…) Нехай дякуючи цьому проявиться його святість, а моє серце зміцниться у виконувані Твоєї волі. Через Христа Господа нашого Амінь.
Джерело: Oblaci.pl