Чистота, вбогість, послух та витривалість. Першим і вирішальним приводом вибору цієї форми життя є наслідування Христа: „чистого, вбогого, Ісуса Христа, що своїм послухом відкупив світ ”.
„Це запрошення можна розпізнати через прагнення чи внутрішній потяг до посвячення себе Христові заради Небесного Царства”
Целібат для місіонера облата означає те, що вся його апостольська активність мусить бути проникнута любов’ю до Бога і людей, любов’ю, для якої життя в богопосвяченому целібаті чинить його вільним.
„Вибираємо євангельську вбогість для того, щоби залишити все, аби піти за Ісусом. Цей вибір побуджує нас до того, щоб жити в близькому зв’язку з Христом та вбогими”.
Послух робить нас покірними слугами всіх. В ньому ми протистоїмо духу панування сучасного світу. „Ми спільно шукаємо й приймаємо волю Божу: тоді послух дає нам свободу, щоб робити тільки Волю Божу.”
«Проголошувати Євангеліє убогим послав мене». Євангелізувати убогих. Часом розділяємо ці два слова, які в думках і в серці Засновника були неподільні. Євангелізувати убогих – це не тільки працювати для убогих, а й дати їм Добру Новину, дати їм Євангеліє.
Скільки ж пошани в цих словах. Пошани до убогої людини. Показати людям, ким є Ісус Христос.
Убогим потрібно Євангеліє. Цим Євангелієм є показання того, ким є Ісус Христос. Набагато легше можна знайти таких, хто захоче матеріально допомагати убогим. Їм же набагато більше потрібне Євангеліє. Святий Євген почав з проголошення їм Євангелія. Ось фрагмент проповіді, яка є прикладом того, як Євген розумів євангелізацію убогих: «Ви – діти Божі, ви – брати Ісуса Христа, вибрана частина Його спадщини, ви – як говорить святий Петро, святий люд. В певному значенні ви – боги. Тож піднесіть ваші голови, нехай радіють ваші серця. Перестаньте нарешті повзати по землі. Підніміться до неба. Там ваше місце назавжди… В вас є безсмертна душа, створена на образ Божий, призначена, щоб отримати його одного дня. Душа відкуплена ціною Крові Ісуса Христа, душа цінніша в Божих очах, ніж всі багатства цієї землі, ніж всі царства світу. Тільки Бог гідний вас! Тільки Бог!»
Хоч три попередні обіти мають у собі умову витривалості та все ж таки облати складають ще четвертий обіт – витривати в згромаджені Місіонерів Облатів Марії Непорочної до смерті тим самим виконуючи слова Ісуса Христа «полюбивши своїх полюбив їх до кінця» (Йн 13,1). «Той самий Дух спонукає облатів до тіснішого поєднання зі Згромадженням» (К- 29 Конституції та правила)