Місіонери Облати Непорочної Марії розпочали працювати в Україні восени 1989 року на запрошення настоятеля барської парафії о. кан. Броніслава Бернацького, теперішнього єпископа-ординарія Одесько-Сімферопольської єпархії. Першими отцями, які приїхали з Польщі, були о. Кшиштоф Бородзєй ОМІ та о. Яцек Пиль ОМІ сьогодні є епикопом – адміністратором у Криму). В 1990 році вони переїхали до Бару та Жмеринки, де протягом року допомагали в душпастирській праці В цьому ж році вони розпочали доїжджати до парафії св. Йосипа у Гнівані, щоб в 1991 році прийняти її на постійну опіку. В 1991 р. отці заснували там перший дім Облатів в Україні. Отець К. Бородзєй ОМІ восени цього ж року поїхав до Києва, де зайнявся душпастирською працею в парафії св. Миколая. Отець Я. Пиль ОМІ розпочав в Гнівані ремонт знищеного храму, стилю неоготика, який 14 вересня 2006 року святкував 100-ліття своєї консекрації. Згодом Облати заснували свій дім і зайнялись душпастирською працею в Чернігові (1994 р.) і Славутичі (1996 р.).14 вересня 1997 року повстала Делегатура Польської Провінції Місіонерів Облатів Непорочної Марії в Україні та Росії. Першим настоятелем Делегатури став о. Яцек Пиль ОМІ, який служив на цій посаді до 14 вересня 2006 року. Протягом цього часу повстали нові чернечі доми та парафії під опікою Місіонерів Облатів в Центральній і Східній Україні: в Обухові (1998 р.), який стає нашим центральним домом в Україні. У ньому проживає настоятель Делегатури та економ. Також цей дом стає домом першої формації тобто місцем де молоді хлопці пізнають себе та готуються їхати до новіціяту. Така формація триває від 1-го до 2-ох років. Також є домом реколекційним. Нещодавно грудні 2018 році відкрито там також «Дім милосердя» до якого приходять бездомні, щоб з’їсти обід чи помитися є теж можливість нічлігу.Далі Кривий Ріг (1998 р.) – який у 2013р. ми передали згромадженню Салетині натомість облати звідти переїхали до Росії на Кавказ – П’ятигорськ і взяли під опіку 4- ри парафії., Так склалося, що дякуючи Божому проведінню парафія, яка знаходиться в Криму – Євпаторії (1999) після анексії криму могла залишитися без пастерів, але на зміну місіонерам, що змушені були залишити Крим приїхали двоє облатів із П’ятигорська чим урятували ситуацію. У 2003 р відкрито служіння у Полтаві де між іншим є душпастерство африканської молоді. З 2006 по 2012 рік настоятелем Делегатури був о. Радослав Змітрович ОМІ (сьогодні єпископ помічник в Кам’янець-подільській дієцезії)У 2011 році відкриваємо другий дім в Києві на лівому березі де служить спільнота медіальна в телебачені Віковічного Слова. До тієї спільноти належить брат Себастьян ОМІ, який в 5-ти пунктах Києва з волонтерами роздає обіди безхатькам, шукає для них одяг, нічліги. Організовує реколекції та деяким із них допоміг повернутися до нормального суспільного життя. У 2013 році взяти під опіку парафію св. Марії Магдалени у Львові. З 22 грудня 2012 року настоятелем Делегатури є о. Павло Вишковський ОМІ.
Ще один наш монастир, який знаходиться на Поділлі.
2010 року розпочали служіння у Тиврові на Вінниччині. Монастир, який був дуже знищений комуністами. Раніше був санктуарієм Божої Матері Тиврівської до якої приходили від 20000 до 30000 тисяч паломників. Сьогодні маємо там центр для Молоді «Йоана Павла ІІ». На протязі року організовуємо зустрічі молоді у всі пори року та останьому тижні липня Фестиваль «Подих Життя». Майже кожних вихідних до нас приїжджають різні групи та спільноти. Від травня по жовтень в перші суботи місяця організовуємо Марійні дні, а нещодавно 1-го вересня 2018 року відкрили Меморіал мучеників ХХ століття в Україні. Крім того організовуємо зустрічі для розпізнання свого покликання, зустрічі міністрантів, «Кузню характеру». В Тиврові є можливість також приїхати, як волонтер. Щоб нам допомогти та самому пожити в нашій монастирській атмосфері завжди чекаємо на Вас!