Народився 20 грудня 1909 року у Бретані (Франція).
1938 року він приєднався до групи міссіонерів в Лаосі.
1945 року був заарештований Японськими солдатами. Але через рік спромігся повернутись до служіння в Лаосі, де проводив активну катехизацію серед людей, служачи бідним і хворим.
Згодом розпочався новий етап у житті Йосифа Боіселі, його відправлено на служіння до Паксану. Він писав у своїх листах: «Тут, я в місці, де жінки залишились одні, бо їх чоловіків було забрано до армії, де родини залишились розбитими…; Тут зібралися цілі поселення, що втікаючи від місця бойових дій переховуються в долині. Тут перебуває група з 60 родин, що покинули свої домівки, аби вберегти свою віру і віру своїх дітей».
Він приділяв багато свого часу і сил саме на допомогу бідним, стражденним, хворим і літнім людям. Про нього говорили як про людину з величезним серцем, людину з незгасною, палкою вірою.
Смерть знайшла його у Паксані. Зі слів очевидця що перебував у той день разом із о. Йосифом Бойселем, вони «їхали до одного з поселень, коли почулась стрілянина, його і молоду дівчину що перебувала з ними було поранено, а коли стрілянину відкрили у друге, кулі дістались і до отця. Два попадання у голову. Він помер миттєво, з широко відкритими очима, в яких натомість не було страху».
Йосиф Бойсель помер за віру у Христа. Там царювала ненависть до священослужителів, до віри, до Католицької Церкви і бажання винищити католицизм на цій землі.