Слава Ісусу Христу!
Формація в постулаті має за ціль:- пізнати особу кандидата на дорозі розпізнання його покликання;- розпізнати мотиви й наміри;- допомогти йому осягнути достатньо людську і християнську дозрілість;- дати нагоду пізнати життя облатів і практику їх місій в євангелізації вбогих;- провірити його здібність жити і працювати у спільноті- (Кандидатам, що проявляють знаки покликання, дадуть перед новіціатом відповідне приготування, або у спільноті, або через регулярні контакти з облатами. Ціллю такої практики є уділення їм допомоги в здобутті особової і християнської дозрілості, конечної до плідного новіціату і для провірки їх придатності до облатського життя К 54)
Головні речі в постулаті:1. Духовне життяНавчитись молитви. Молимось разом утреню, адорація в кожний четвер і п’ятницю. Регулярне духовне наставництво раз на місяць. Духовний наставник допомагає, щоб краще пізнати кандидата і щоб він прийняв свою історію. Духівник має пізнати, ким постулант є в дійсності? Має кандидату допомогти також пізнати світ його потреб ще не усвідомлених, бо вони керують ним і впливають на рішення. Допомогою також є інша форма реколекцій в тиші. В кожну п’ятницю медитація або скрутація або Lectio divina – заохочуємо до ділення у спільноті. Щирість не ціль, але допомога, щоб пізнати себе, щоб не вести подвійного життя
2. Спільнота В часі формації є важливим розвивати в кандидатові духа спільноти: Доброзичливість, відкритість і ініціатива повинні домінувати у кандидата, щоб можна було чітко відкрити, що він дійсно покликаний до облатського життя (СВА 32).Як зараз відноситься кандидат до свого співбрата завтра так буде відноситись до парафіян. Все починається в домашніх умовах в дома, тут в постулаті, тому тут постуланти навчаються взаємної поваги, щоб потім, не грати комедію перед співбратами бо і так все вийде.Спільнота допомагає не ховатись показати своє правдиве обличчя, знімати маски бо через трудне виховання маски допомагали пережити важкі хвилини, але в дорослому житті, якщо надаль матимуть маски то не матимуть добрих відносин. Для того заохочую, щоб розмовляли з собою щиро, робили зауваження один одному, підтримували один одного. Важливою є рекреація, спорт, якісь поїздки, прогулянки, щось що робимо разом.
3. Наука Є час студіум на навчання.До обіду лекції з 9.45 -11.30Є створена бібліотека.
4. Душпастирська діяльність Постуланти допомагають в Домі Милосердя, а раз на місяць поїздка до туберкульозної лікарні. Виходимо до вбогих.Наш засновник св. Євген де Мазенод говорив: що спочатку допомогти людям бути людиною потім християнином і врешті святим. Тому важливий акцент ставимо на дозрілість. Дозрівання постулантів як чоловіків. Недозрілий чоловік вибирає легке життя і не здібний до чернечого життя, до жертви. Cпочатку виховання як людини, чоловіка потім формація. Яким буду священиком, як не почуваюсь чоловіком? Яким отцем? Щоб дізнатись ким є в дійсності постулант потрібно дізнатись його генеалогію, що там відбулось. І так відбувається виховання в цьому напрямку: ким я є зараз потрібно усвідомити як було. Якщо особа не знатиме своєї тотожності то буде нещасливий.Ось як це відбувається практично:хочемо розповісти вам, як ми переживаємо свій постулат. Чесно кажучи, ми дуже раді, що Ісус нас всіх покликав. Ми маємо цю нагоду – переживати постулат у такій дружній спільноті: 4 постуланта, 4 священника та наш “професор” з польської мови, семінарист Ярослав.Тож розпочнемо. Свій день ми розпочинаємо з ранкової молитви о 7:30. Центральна частина цієї молитви – це медитація, під час якої ми в глибині свого серця роздумуємо над словами та діями Ісуса.Відразу після медитації ми снідаємо. Після цього, в будні дні, ми маємо 2 уроки, які допомагають у нашій формації. У п’ятницю замість уроків маємо медитацію або скрутацію або lectio divina – ця біблійна молитва допомагає краще пізнати самих Бога і себе. О 12-тій годині, у центрі нашого дня, ми маємо його найважливішу частину – Святу Месу. Вона супроводжується молитвою, після якої ми маємо обід. Згідно з планом, після обіду ми маємо коротку молитву за померлих та йдемо до Дому Милосердя. Як ви всі знаєте, Місіонери Облати Марії Непорочної у своїй харизмі мають служіння вбогим. Тому тут в Обухові облати мають спеціальну будівлю, в якій бідні можуть пообідати, покупатися, а також отримати необхідний одяг та взуття. І також немало важливим є те, що разом з ними ми молимося та читаємо Слово Боже. Таким є наше служіння в Домі Милосердя. Зазвичай, після цього ми маємо працю, яка здебільшого складається з прибирання в монастирі. Коли немає праці, є можливість всім разом пограти в футбол, волейбол або теніс. А інколи замість праці та спорту маємо вільний час.О 17-тій годині ми маємо студіум. Це час для виконання домашнього завдання і особистого саморозвитку. Після цього маємо молитви та вечерю. Винятком є четвер та п’ятниця, коли замість вечірніх молитов є адорація Ісуса у Пресвятих Дарах. Далі всі облати, а також і ми постуланти, маємо рекреацію. Рекреація – це обов’язковий і важливий пункт облатського життя. Ми відпочиваємо, весело проводимо час, граємо настільні ігри та краще пізнаємо однин одного. Закінчуємо свій день індивідуальним іспитом совісті. В ньому ми обдумуємо прожитий нами день: аналізуємо, що нам вдалось, а над чим ще потрібно працювати. Також 3 рази в тиждень ми маємо комплету, в якій роздумуємо над Словом Божим на наступний день. Після неї ми зберігаємо тишу, щоб засинати роздумуючи над цим словом.В суботу замість уроків ми маємо прибирання монастиря. По обіді маємо більше вільного часу, щоб пограти футбол або щось інше, а після вечері дивимось фільм.В неділю вранці ми переживаємо дві Євхаристії. Щоб святково відзначати цей день, обідаємо за спільним, урочисто накритим столом з Місіонерами Облатами. Після закінчення трапези ідемо ділитися їжею з іншими в Домі Милосердя. Зазвичай далі маємо спільний спорт з парафіяльною молоддю, форматором о. Сергієм Панченком ОМІ та семінаристом Ярославом.А також в неділю після обіду ми отримуємо телефони і можемо ними користуватись до 21:00. Ми розмовляємо з найріднішими та друзями, ділимось своїми новинами та почуттями.Ось так на одній сторінці виглядає формація облатських постулантів.Цей вірш написав один з постулантів – Шклярук Олександр, під натхненням цього чудового місця, людей і благодаті Бога :Ми дуже різні, але всі шукаєм Бога.Знаєм напевно, що у Нім всі ласки є!Ми потребуєм зрозуміти, яка наша дорога!Що Ти хочеш Господи? Яке завдання моє?Слова Твої Боже торкнули нас!І в серцях наших надалі лунають:«Ідіть за мною, зроблю рибалками людей я вас»В наших серцях дотепер вони перебувають!Своїм життям виконати волю Татка хочем.І через це пізнати щастя на землі.Християнства й Церкви стати оборонцем!Своєї долі ми є власні ковалі!Постулат насправді благодатний час.Молитва, тиша та єднання з Богом.Пізнання правди про себе водночас.Смиренним стати! А не злим бульдогом…Тому моліться ви за наші душі!І ми про вас пам’ятатимем завжди.Щоб до Господа не були ми байдужі.Щоб у серцях наших оселився назавжди!О. Сергій Панченко ОМІ і постуланти Кенеді-Чібуезе Егуогву, Олександр Шклярук, Андрій Куньовський, Віталік Романенко
