Біритуалісти – О. Владислав Лучак ОМІ – місіонер, заносив Євангеліє убогим до кожного серця, яке є спраглим Ісуса Христа

розміщено в: Новини | 0

Народився у м. Познань 23 травня 1910 р. З 1922-1927 року навчався Нищій Духовній Семінарії у Люблінці. 14 серпня 1927 року вступив до Згромадження Місіонерів Облатів Марії Непорочної та розпочав новіціят у Марковіцах. Перші монаші обіти склав 15 серпня 1928. Вічні обіти в нашому Згромаджені склав 15 серпня 1931 року в Обрі. З 1928-1932 рр. навчався у Вищій Духовній Семінарій в Обрі натоміть річні душпастерські практики мав в Люблінцю при чому був викладачем та вихователем. У 1934 році 17 червня був рукоположеним до священницького сану в Обрі. Натомість останій рік богослов’я відбув разом з іншим облатом о. Антонієм Поточним в Вищій Духовній Семінарії східнього обряду в Дубні (Рівненщина).

У 1931 Пій ХІ утворив Папську семінарію східного обряду у Дубні, керівництво, якою було дорочене єзуїтам з Альбертина. Після ремонту будівель семінарія прийняла 19 студентів; в 1932 р. їх було вже 26, в 1938 – 29. Навчання тривало 5 років, згідно з затвердженою в Римі програмою семінаристам читали богослов’я, філософію, канонічне право (по-латині), історію філософії та риторику (по-польському), літургіку й катехетику (в українській мові). Семінарія діставала щедру дотацію з спеціяльного фонду (10000 злотих у 1937 р.) і субвенції з Польщі та з-за кордону, мала 57 га землі, видавала часопис «Друг» Там між іншим навчалися і Місіонери Облати Марії Непорочної, які пізніше мали служити у східньому обряді.

Вища Духовна Семінарія східного обряду в Дубно

У 1935 року о. Владислав отримав свій перший послух до Кодня де мав бути настоятелем парафії унійної та служити вірним візантійсько-слов’янського риту. 1 вересня 1935 року приступив до своїх обов’язків, як настоятеля парафії св. Миколая східного обряду. Дякуючи старані праці, добре приготовленим проповідям та гарному голосу швидко набрав авторитету в парафії. Перебував настоятелем у тій парафії на протязі 15 років. Більшість парафіян була українцями. Кількість осіб української приналежності в тій місцевості становила одну третю населення Кодня з тим, що частина з них були в унійній церкві, а інша частина в православній.

Крім цього служіння о. Владислав був викладачем, та настоятелем та місіонером народним в різних монаших домах таких як: Марковіци – 1950 р., Ілава !957 р., Бодзанов 1963, 1966 р., Катовіце – 1965, Сєдльци – 1967 р., та Познань 1970 р.,

Помер у Познані 30 червня 1972 року. Похований на облатському кладовищі в Обрі. Прожив 62 роки, 43 роки монашого життя, 38 років священницького серед яких майже половину служив українцям у східному обряді. Дякуємо місіонерові за його служіння і для нас Місіонерів Облатів Марії Непорочної Делегатури в Україні, за приклад служіння українцям необмежуючи себе лише до одного риту тільки заносячи Євангеліє убогим до кожного хто є спраглим Ісуса Христа.

Залишити відповідь