Українське серце заноситть Євангеліє убогим в Канаді
Отець Павло Патрік ОМІ народився 17 травня 1986 року у містечку Етобіко біля Торонто (провінція Онтаріо) у родині Павла і Анджели Патрік. Він має двох старших сестер і двох молодших братів. Після Першого Причастя Павло служив як міністрант, та ніколи не сподівався, що буде священиком. Але добрий приклад священицького служіння Павло бачив у парафії. Тут працював отець Станіслав Коваль ОМІ, який товаришував хлопцю у визначенні життєвого покликання. У 2007 році Павло розпочав приготування до чернечого життя у преновіціаті у місті Баффало (штат Нью-Йорк). У 2008 році вступив до новіціату і за два роки склав перші обіти. Потім навчався в Облатській Теологічній Школі у Сан-Антоніо (США) та у Римі. У травні 2014 року – склав вічні обіти і отримав хрест, який належав вже покійному на той час о. Станіславу Ковалю ОМІ.
«Я дивлюсь на свій шлях до священицького сану із почуттям великої вдячності Богу за всіх тих людей, за всі ті обставини, завдяки яким я зміг зустрітися з Ним, особливо за чернечу родину Облатів Місіонерів Непорочної Марії. Час мого перебування в Україні був для мене благословенням від Бога. Це була нагода служити в тій країні, де є моє коріння. Це був прекрасний час для мене. Було важко повертатись до Канади після того доброго досвіду, який я набув в Україні. Це було важко і з огляду на те, що моя Україна зараз переживає багато труднощів і загроз існуванню християнської культури. У моєму серці я завжди поряд з усім українським народом і, якщо Бог дасть, ми побачимося знову», – зазначив отець Павло.
Отець Павло, Патрик ОМІ свій Пасторальний Рік (2014-2015) провів в Україні, і це теж завдяки тому, що має українське коріння і хотів перебувати на рідній землі. У цей час він виконував визначені йому обов’язки у київській парафії св. Миколая та Католицькому Медіа-Центрі, а також служив безпритульним і нужденним у різних районах Києва. Священицьких свячень диякону Павлу уділив єпископ Дуглас Кросбі ОМІ з дієцезії Гамільтон. В даний момент служить у Канаді в англомовній парафії.
Бажаємо бути ревним слугою на Господній ниві і невтомно сіяти зерно Божого Слова. І, якщо Бог дасть, щоби це Слово було засіяне і на рідній українській землі!
Залишити відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.