На захисті целібату

розміщено в: Новини | 0

Андреа Торніеллі, Редакційний директор Дикастерії в справах комунікації, наводячи думки Папи Франциска щодо целібату, коментує оприлюднені у Франції уривки з книги Папи-емерита Бенедикта XVI та Префекта Конгрегації Божественного Культу кардинала Роберта Сари про священство.


Про це повідомляє: Vatican News.

У середу, 15 січня 2020 року, у Франції побачить світ книга на тему священства у співавторстві Папи-емерита Бенедикта XVI та кардинала Роберта Сари, Префекта Конгрегації Божественного культу й дисципліни Святих Тайн. Кілька днів перед тим часопис «Le Figaro» опублікував деякі уривки з книги, з яких стає зрозумілим, що автори приєднуються до дискусії на тему целібату й можливості висвячувати одружених чоловіків.

Єпископи в синівській слухняності Папі

Коментуючи текст, опублікований «Le Figaro» Андреа Торніеллі, Редакційний директор Дикастерії в справах комунікації, звертає увагу на те, що автори, визнаючи себе єпископами «в синівській слухняності Папі Францискові», що «шукають істину» в «дусі любові до єдності Церкви», захищають дисципліну священичого целібату й наводять аргументи, чому не варто її змінювати.

Кардинал Сара в своєму тексті нагадує, що «існує онтологічно-сакраментальний зв’язок між священством і целібатом. Будь-яке послаблення цього зв’язку підважить навчання Собору та Павла VI, Йоана Павла ІІ і Бенедикта XVI. Закликаю Папу рішуче захистити нас від такої ймовірності, наклавши вето на будь-яке послаблення законів про священичий целібат, навіть якщо це обмежене до якогось регіону». Кардинал називає «душпастирською катастрофою, церковним замішанням і затемненням розуміння священства» ймовірну можливість висвячувати одружених чоловіків.

Бенедикт XVI у своєму короткому внескові, роздумуючи над темою, сягає єврейських коренів християнства. Він стверджує, що священство й целібат поєднані вже від самих початків «нового союзу» між Богом і людством, встановленим Ісусом. Він нагадує, що в давній Церкві, тобто, в першому тисячоріччі, «одружені чоловіки могли отримати таїнство рукоположення, якщо зобов’язувалися зберігати статеву стриманість».

Не догма, але цінний дар

Андреа Торніеллі нагадує, що священичий целібат «не є й ніколи не був догмою». Йдеться про церковну дисципліну Латинської Церкви, що становить «цінний дар», як про нього висловлювалися останні Римські Папи. Східні Католицькі Церкви передбачають можливість висвячувати одружених чоловіків, а деякі винятки для латинської Церкви були внесені саме Бенедиктом XVI в Апостольській конституції «Anglicanorum coetibus», присвяченій англіканцям, що просять про сопричастя з Католицької Церквою, якою передбачається допущення до свячень одружених чоловіків, «згідно з об’єктивними критеріями, затвердженими Апостольською Столицею».

Папа Франциск про целібат

Редакційний директор Дикастерії в справах комунікації вказує на те, що Папа Франциск неодноразово висловлювався щодо цього питання. Ще як кардинал, у книзі-розмові з рабином Абрахамом Скуркою він пояснював, що прихильно ставиться до збереження целібату, «з усіма за і проти, які він з собою несе, бо йдеться про десять сторіч позитивного досвіду, а не помилок».

На початку минулого року, під час перельоту з Панами до Риму, Папа Франциск процитував свого попередника святого Павла VI: «Волію віддати своє життя, перш ніж змінити законодавство про целібат» й додав: «Особисто я вважаю, що целібат є даром для Церкви. Я не погоджуюсь з тим, щоб дозволити факультативний целібат». Він також згадував про дебати між богословами про можливість винятків у деяких віддалених регіонах, як от тихоокеанські острови, але наголосив, що це «не його рішення».

Целібат і «Амазонський» Синод

Далі Андреа Торніеллі зазначає, що ця тема жваво обговорювалася під час Синоду Єпископів у жовтні минулого року, присвяченого Амазонському регіонові. В кінцевому документі йдеться про те, що деякі єпископи просять про можливість висвячувати на священиків одружених постійних дияконів. Але варто зауважити, що в підсумковій промові Папа не згадував, навіть побіжно, цю тему. Говорив, натомість, про чотири виміри Синоду, що стосуються інкультурації, екології, соціальних питань і душпастирства. В цій промові Святіший Отець говорив про креативність нових служінь, про роль жінок, а також звернув увагу на те, що, іноді, священики з країн амазонського регіону від’їжджають до США та Європи, але не на місійні терени в своїй країні.

Дякуючи при цій нагоді працівникам засобів комунікації, Папа Франциск закликав їх, поширюючи Кінцевий документ, зупинятися, радше, на аналізові, «що є частиною, де Синод насправді якнайкраще висловився», та не потрапити в пастку зупинятися на тих чи інших дисциплінарних питаннях, «яка партія здобула перемогу, а яка програла».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *