Отець Павло Вишковський ОМІ: цілковито притулитися до Христа за посередництвом Марії

розміщено в: Новини | 0

Розмова з отцем Павлом Вишковським ОМІ, Настоятелем Делегатури Місіонерів Облатів Марії Непорочної в Україні, про облатський ювілей та служіння в Церкві, а також місце Марії в житті облата.Отче, днями минуло рівно 30 років, як перший місіонер облат прибув до України, а саме – до м. Бару. Як Делегатура святкуватиме цей ювілей?

Так, це справді. У минулу неділю, 29 вересня, минуло 30 років, як отець Кшиштоф Бородзей ОМІ у 1989 році приїхав до м. Бару, що на Вінниччині. Це було на запрошення тодішнього настоятеля парафії о. Броніслава Бернацького. А, невдовзі до нього приєднався теперішній єпископ Яцек Пиль ОМІ. Таким чином, Місіонери Облати Марії Непорочної вже на постійно залишилися в Україні. Сьогодні, після 30-ти років, ми маємо 10 чернечих спільнот в Україні (та одну в Росії) і 30 облатів. Нехай Бог буде прославлений у кожному місці нашого служіння, у кожному Місіонерові Облатові Марії Непорочної, через якого Він діяв і діє у цей час історії!

Головним лейтмотивом нашого святкування є вдячність. У переддень 30-ї річниці приїзду облатів до Україну, я попросив, аби кожен Місіонер Облат нашої Делегатури в цьому часі, знайшов можливість однієї години адорації Пресвятих Дарів, щоби подякувати Богові за все добро, якого ми досвідчили за ці 30 років. І якось так вийшло все символічно: 30 років, 30 облатів, 30 годин Адорації.

Часи змінюються. Також люди змінюються певною мірою. Які завдання на сьогодні стоять перед вашою Делегатурою?

Згідно нашою харизмою, щоб ми не робили – то маємо намагатися бути близько людей. Про це говорять Конституції та Правила нашого Згромадження: «перебуваючи з людьми серед яких працюють, облати завжди будуть уважні до їх прагнень та цінностей… не побояться чітко представити вимоги Євангелія і з відвагою відкриватимуть нові шляхи для того, щоб звістка про спасіння досягла всіх людей» (Конституція, пункт 8).

Шукати нові шляхи євангелізації в сучасному світі – виклик нашої Делегатури, а також і всієї Церкви. Наша харизма – це євангелізувати вбогих, тих найбільш знедолених, які не знають Ісуса Христа. Сьогодні люди також знедолені через війну, що триває на Сході, через невпевненість у завтрашньому дні, що породжує нестабільність. Сьогодні потрібно з відвагою проголошувати, що майбутнє усіх і нашої Батьківщини, є лише в Ісусі Христі. Спасіння лише в Ньому! Ми як місіонери покликані нести Ісуса скрізь, де є люди які шукають Христа; саме тому ми працюємо у ЗМІ, з молоддю, проголошуємо місії та реколекції; в м. Обухові маємо «дім милосердя», де щоденно ділимося своїм обідом з бідними, а також у вівторок та четвер на вулицях Києва, тощо. Тобто найбільший виклик це нести Христа скрізь, де є людина.

У Вашому Згромадженні є кілька хлопців з України, які нещодавно завершили новіціат і розпочали формацію у Духовній Семінарії. Чому, на Вашу думку, так мало молодих людей сьогодні готові йти за Христом?

Ісус повчає: «Просіть Господаря жнив, щоб послав робітників на свої жнива…». А отже, перше, що потрібно, це молитися про покликання, не боятися просити про це Господа. Друге, це наше особисте навернення. Святість притягує. Якщо я, ми будемо святими, то інші будуть іти за Господом, будуть також покликанні. Третє, це потрібно бути близько молоді, яка сьогодні шукає сенсу свого життя.

Дуже важливо знати, що покликання народжуються в сім’ї. Не лише у нас, але і в Європі, у світ, сім’я переживає велику кризу. Сьогодні через антиродинні закони, гендерну політику та лобіювання одностатевих шлюбів, тощо, цілеспрямовано нищиться сім’я. Коли ми глянемо на офіційну статистику України то, на жаль, кількість людей в нашій державі постійно зменшується. Нас трішки більше ніж 40 мільйонів. Вже в деяких регіонах нашої держави смертність перевищує народжуваність. У сучасності нашим унікальнім ворогом, як не дивно, стаємо ми самі, через гедонізм і контрацепцію. Іншими словами, самі займаємося самознищенням. Про це говорять прості статистичні дані.

Це чудово, що зараз переживаємо Рік святості подружжя та сім’ї, і нещодавно відбувся Всеукраїнський Конгрес Сімей, який мав на меті допомогти наново відкрити цінність цього інституту. Якщо будуть здорові родини, то будуть і покликання, бо вони народжуються саме там.

Ваше Згромадження особливим чином присвячене Непорочній Діві Марії. Як це виявляється у щоденному житті облата?

Слово Облат означає «посвячений», «відданий Непорочній Марії». Коли Церква затвердила для нас цю назву 1826 року, то в той день наш засновник – святий Євген де Мазенод написав, що бути Облатом – це паспорт до неба. Згідно з нашою харизмою Облати у Марії бачать зразок віри – бо вона повірила обітниці. ЇЇ віра є відразу випробовувана: Йосиф роздумує щоб її віддалити, згодом відбувається народження Ісуса в хліві, втеча до Єгипту, щоденне приховане життя в Назареті. Марія бачить також муку та хрест свого Божого Сина, бачить як Господь вмирає. Але має віру, що з Богом все подолає. І така постава Марії, коли приходять випробовування, дуже допомагає. З Богом ми все подолаємо. Ця постава Марії є для нас дороговказом у служінні впродовж цих 30 років й усіх наступних років присутності в Україні. Ми й надалі маємо бути відкритими та слухняними голосу Господа, як Марія.

Ми є Облатами Непорочної – тобто «чистої», «ніколи не заплямованої гріхом Діви». Отже, наша єдність з Марією пов’язана також із чистотою. Марія оберігає нашу чистоту. Йдеться про неподільність серця. Звичайно ж, у нас є великий голод людської любові, переживаємо також самотність, тому потрібно цілковито притулитися до Христа за посередництвом Марії. Тому, щоденний Розарій і годинна молитва нам в цьому допомагають.

Аліна Петраускайте, КМЦ  

Отець Павло Вишковський ОМІ народився 1975 року в Барі на Вінниччині, 1992 року став першим місіонером облатом українського походження; 1999 року отримав пресвітерські свячення; 2005 року здобув ступінь доктора теології. Тривалий час працював у галузі суспільної комунікації, в Католицькому Медіа-Центрі, закладаючи в Україні підвалини під «Радіо Марія» та «Телебачення Віковічного Слова». Засновник Тиврівського меморіалу мучеників Римсько-Католицької Церкви ХХ століття в Україні. Автор майже тридцяти книжок про переслідування Церкви в Україні, роль ЗМІ в суспільстві, духовність, священство і богопосвячене життя.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *