Історія присутності Місіонерів Облатів Непорочної Марії в Україні

Місіонери Облати Непорочної Марії розпочали своє служіння в Україні восени 1989 року на запрошення настоятеля парафії в Барі — о. каноніка Броніслава Бернацького, який згодом став єпископом-ординарієм Одесько-Сімферопольської дієцезії.

Першими отцями, що прибули з Польщі, були о. Кшиштоф Бородзєй OMI та о. Яцек Пиль OMI. У 1990 році вони переїхали до Жмеринки, де протягом року допомагали настоятелю о. Миколі Гуцалу у душпастирській праці. У тому ж році отці почали доїжджати до парафії св. Йосипа в Гнівані, яку в 1991 році офіційно прийняли під свою постійну опіку. Того ж року в Гнівані було засновано перший дім Облатів в Україні.

Восени 1991 року о. Кшиштоф Бородзєй вирушив до Києва, де розпочав душпастирське служіння в парафії св. Миколая. Тим часом о. Яцек Пиль зайнявся відновленням зруйнованого неоготичного храму в Гнівані, який 14 вересня 2006 року урочисто відзначив 100-річчя своєї консекрації.

Згодом Облати заснували нові доми й почали душпастирську працю в інших містах: у Чернігові (1994 р.) та Славутичі (1996 р.). 14 вересня 1997 року було офіційно створено Делегатуру Польської Провінції Місіонерів Облатів Непорочної Марії в Україні. Першим настоятелем Делегатури став о. Яцек Пиль OMI, який виконував це служіння до 14 вересня 2006 року.

Протягом цього періоду були засновані нові чернечі доми та парафії під опікою Місіонерів Облатів у Центральній та Східній Україні: в Обухові (1998 р.), Кривому Розі (1998 р.), Євпаторії (1999 р.), Полтаві (2003 р.). З 2006 по 2012 рік настоятелем Делегатури був о. Радослав Змітрович. З 22 грудня 2012 року настоятелем Делегатури є о. Павло Вишковський OMI. Нині настоятелем делегатури є о. Віталій Подолян ОМІ.

Фейсбук-сторінка нашої делегатури: https://www.facebook.com/uaoblaty/

 

Місіонери Облати Марії Непорочної – біритуалісти

На початку варто сказати хто такий біритуаліст. В контексті римо-католицької Церкви, це є священник, який відправляє Євхаристію в західному та східному обрядах. Для того, щоб священник міг бути біритуалістом має бути необхідність запевнення вірним релігійних потреб в їхньому обряді, східному чи західному, за відсутності священників чи малій їхній кількості відповідного обряду. Священник – біритуаліст може бути з самого права, тобто наприклад був охрещений вихований у східному обряді та потім прийняв свячення за згодою єпископів в західному обряді або єпископ священника делегує до спільноти вірних іншого обряду, який є в єдності з католицькою Церквою. Тобто служіння в двох обрядах може бути, як постійне так і тимчасове.

На території східної Європи це було і є досить поширене явище. Є багато згромаджень та орденів, також і в Україні, які служать в двох обрядах між іншим це: капуцини, місіонери Вікентія де Поля, редемптористи, оріоністи, єзуїти…

Натомість в нашому згромаджені Місіонерів Облатів Марії Непорочної маємо на сьогоднішній день двох Облатів. Першим є о. Андрій Гавліч ОМІ, який був охрещений і вихований в греко-католицькій Церкві та потім, будучи молодим юнаком зустрів Місіонерів Облатів Марії Непорочної в Іспанії де перебував на заробітках. Після знайомства з місіонерами вступив до нашого ордену. Потім навчався та був формований в Іспанії, Італії та Україні. Оскільки наше згромадження не має східної лінії місіонерів тому приймав свячення в західному обряді та при свячення отримав дозвіл виконувати служіння в двох обрядах: латинському та візантійсько-українському в якому був охрещений та вихований. На сьогоднішній день о. Андрій служить в Іспанії.

Іншим прикладом є місіонер облат о. Ярослав Кендзя ОМІ. Цей місіонер належить до облатської спільноти в Кодні (східня Польща). В зв’язку з потребою вірних та браку священників, які належали би до візантійсько-слов’янського риту в місцевості Костомлоти за згодою провінційного настоятеля проходить приготування до служіння в двох обрядах.

Якщо подивимося трішки в нашу історію то можемо помітити, що кількість місіонерів Облатів, які служили в двох обрядах була досить великою. Андрій Тломацький в своїй праці про структуру життя і віровизнання в Кодні в 1918-1944 роки подає конкретні прізвища місіонерів, які служать в неоуніцкій парафії Святого Духа в Кодні між іншим це були наступні отці: o. Я. Лопушанський OMІ, o. Владислава Лучак ОМІ, о. Ян Ястшембський ОМІ. Більше того пан Андрій стверджує, що тодішній провінційний настоятель о. Ян Наврата ОМІ, висилає на Волинь до семінарії східного обряду 30 місіонерів Облатів, які мають служити в двох ритах – українцям, які проживали в східних регіонах Польщі, а саме Підляшшя та Волинь. Нова унія повстала при Конгрегації у справах Сх. Церков від 10 грудня 1923, якою врегульовувався статус нового обряду, який у документах іменувався “ritus bisantico-slavicus”, або “greco-slavicus”, мала за мету євангелізування в східному обряді близькому ментальності в Україні Росії та Білорусії. Початково місіонери мали служити українцям та білорусам, а потім росіянам. Мовою літургії були українська та білоруська та часами російська мови.

Відносно точної кількості приготовлених бірітуалістів не маємо точної інформації натомість о. Юзеф Нєслоний ОМІ, який на сьогоднішній день відповідає за архіви нашого згромадження підтверджує інформацію про служіння в двох обрядах великої кількості Облатів на західній частині сьогоднішньої України та східної частини Польщі тобто іде мова про частину Галичини, Волинь, Полісся та Підляшшя. При чому о. Юзеф зазначає, що потрібно розрізнити служіння бо частина місіонерів була приготовленими до служіння в східних ритах, а частина служила без тієї підготовки. При чому служіння було у візантійсько-слов’янському риті та у візантійсько-українському.

О. Юзеф Нєслоний ОМІ, подає такі прізвища місіонерів Облатів, які були по семінарії в м. Дубні: о. Ястшемський Ян ОМІ, о. Лучак Владислав ОМІ, о. Матура Антоній ОМІ, о. Панек Ян ОМІ, о. Поточний Антоній ОМІ, о. Поранкєвіч Едмунд ОМІ

За словами о. Юзефа маємо також і інших облатів : о. Ян Кулявий ОМІ, о. Гшесік Антоній ОМІ, о. Адамскій Фелікс ОМІ, о. Новачек Войцєх ОМІ, о. Подлескій Алозій ОМІ, о. Напєрала Юзеф ОМІ, о. Людвік Вродарчик ОМІ.

Ідея євангелізації в східних обрядах була придушена між іншим з причин переслідування Церкви комуністичним режимом, переселенням населення польсько-українського та не бажанням польської влади підтримати Нову Унію. Незважаючи на це маємо гарно записану карту служіння в двох ритах Місіонерів Облатів Марії Непорочної нашої Польської провінції – українському населенню. Варто про це пам’ятати особливо нам місіонерам облатам, які служать в Україні, що так насправді служіння українському населенню місіонерів Облатів розпочалося ще в 30 – х роках ХХ ст.

Відійшов до Господа наш брат Ян Матушик ОМІ

Слава Ісусу Христу! З великим жалем в серці хочемо повідомити, що 7 листопада, вранці у реанімацій Вінницької лікарні о 10:50 на 56 році життя відійшов до Господа брат Ян Матушик ОМІ. Передусім хочемо подякувати кожному хто в останніх цих днях молився у його намірах. Бр. Ян Матушик ОМІ народився 15 серпня 1964 року в селі Райча (Польща). У 1978-1981 роках він навчався в механічному училищі, згодом працював у Венгерській Гурці (1982-1983). У 1983-1985 роках він проходив військову службу; у 1983-1993 роках працював на шахті оператором шахтного стволу. Він також здобув професію кухаря.2 лютого 1993 року розпочав постулат у Згромадженні Місіонерів Облатів Марії Непорочної в Смолянах, а 1 вересня 1993 року його прийняли до новіціату на Святому Хресті. 8 вересня 1994 року він склав свої перші чернечі обіти. Потім працював у таких чернечих домах в Польщі та Україні:8.09.1994-30.06.1998 – кухар монастиря на Святому Хресті;01.07.1998-30.06.2000 – господар дому в Захутині;01.07.2000-30.06.2010 – кухар у Варшаві.1 липня 2010 року він отримав скерування до Делегатури в Україні, де працював:01.07.2010-30.08.2011 – економ дому в Тиврові:01.09.2011-30.08.2014 – економ та опікун реколекційного дому в Обухові;01.09.2014-07.11.2020 – економ у Тиврові, водночас виконував обов’язки настоятеля та опікувався реколекційним домом у Тиврові. Вступив до Згромадження Місіонерів Облатів Марії Непорочної у віці 28 років. На протязі 26 років служив у різних наших монастирях у Польщі, а останні 10 років служив, як брат-ченець виконуючи різні служіння в Україні: в Обухові та Тиврові. Для нас запам’ятався, як життєрадісна, відкрита людина. Завжди був гостиний та намагався нікого не залишити в біді. Був добрим облатом та людиною Бога і Церкви, Любив Богородицю та Ісуса Христа!Вічний відпочинок даруй Йому Господи…