Євангелізувати вбогих послав мене Господь

You need to upgrade your Flash Player
muzeum 250x170
Проповідь на ХІІ Неділю Звичайного Періоду, рік "В" E-mail
Неділя, 19 червня 2016 07:50

JezusuczniowieЗа 12, 10-11; Гал 3, 26-29; Лк 9, 18-24

Дорогі брати і сестри. Зараз в нашому суспільстві, взагалі в сучасному світі вельми популярними є різного роду анкетування, статистичні дослідження тощо. Особливо у політиці. Жодне політичне шоу зараз не обходиться без того чи іншого опитування. Численні так звані «інтерактивні» ефіри вже годі й уявити без діаграм опитування чи то глядачів у студії, чи телеглядачів. Й напевно вже важко знайти людину, котра б не знала слів на кшталт: «вибірка», «репрезентативність», «статистична похибка» і таке різне...


Й от сьогодні ми бачимо в Євангелії, як таке собі анкетування проводить сам Ісус. При цьому спершу Він питає своїх учнів не про те, що думають про Нього саме вони, але про те, що думають мешканці Палестини, серед яких Він живе, проповідує, чудо творить. Й тут, вочевидь, учні почали відповідати аж навипередки. «За Йоана Хрестителя, а інші – за Іллю, а ще інші – за якогось із пророків старовинних, що воскрес із мертвих». Можливо були ще й інші, так би мовити, точки зору. Негативні а то й відверто ворожі по відношенню до Ісуса. Та з поваги до Вчителя учні не стали їх озвучувати.

Й тут Христос пішов далі. Він запитує прямо: «А ви, що кажете про Мене». Й ось тут ми вже бачимо, що учні не квапляться з відповіддю. Ба більше того, відповідати береться лишень один з них. Петро. При цьому можна припустити, що й він не поспішав з відповіддю. Що відповідь ця пролунала після якоїсь хвилини задуми і міркувань. Але все ж ці слова пролунали: «Ти Христос (Помазаник) Божий!». Це стало визнанням віри Петра, а по тому, напевно, у власних серцях це визнання повторили інші апостоли.

Сьогодні ми також могли би задати сучасній людині це питання: «За кого вважаєш Ісуса Назарянина». Й відповіді, напевно ж, були б різними. Хтось вважає Його за Бога, за Месію, Спасителя. Інші, як це, наприклад, вважається у Ісламі, вважають Його великим Божим Пророком. Ще хтось назвав би Христа історичною особою та, так би мовити, «Засновником» християнства. Не бракує й таких, хто всупереч численним історичним підтвердженням вважають Спасителя особою міфічною. При такому опитуванні теж можна було б зробити певні статистичні підрахунки. Але Йому і нам залежить на іншому! Адже найважливішим є не те, перше запитання: «За кого Мене вважають інші?», а друге. Це запитання звучить так: «За кого Мене вважаєш ти?». І скероване воно до кожного з нас. Воно є питанням особовим, зверненим до мене, до тебе, дорогий слухачу, до тебе, дорога слухачко. І Він чекає нашої відповіді. Відповідь ця, звичайно ж теж може бути різною. Як різні я люди, як різні є їхні переконання і їхня віра. Хтось, напевно ж, відповість зверхньо і неприязно. Й тоді Христос дозволить цій людині, подібно як милосердний Отець з притчі про блудного, марнотратного сина, чинити на власний розсуд. Але при цьому так часте як той Отець чекатиме на заблукану людину, щоб коли вона навернеться до Господа будь-якої хвилі прийняти її з радістю і любов’ю. Але якщо ж ми подібно до Петра визнаємо Ісуса Христом, Месією, Божим Сином, то Він сам допоможе нам крокувати тією стежкою, що веде до спасіння і вічного життя у світлі Божої слави. Дорога ця дуже не легка. Сам Господь відверто каже про це учням. Буквально на одному подиху, одразу після мити Петрового віровизнання Він каже про те, що ця дорога – дорога хресна.

«Коли хто хоче йти за Мною, нехай себе зречеться, візьме щодня на себе хрест свій і йде за Мною» – каже Спаситель. Але й одразу ж вказує на ту велику винагороду, що чекає на кожного, хто так учинить: «Бо хто захоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу задля Мене, той її врятує». Тобто ми, християни, через святе хрещення, як писав Святий Павло: стали «синами Божими у Христі», «вбралися в Христа» і маємо надзвичайний шанс цю єдність з самим Богом не тільки підтримувати, але й поглиблювати.

Ми чинимо це через щиру молитву, через розмову з Небесним Отцем. Через читання Його слова, скерованого до нас, виписаного на сторінках Святого Письма, Біблії. Сам Ісус підтримує та зміцняє нас через Святу Євхаристію. Ми завжди маємо шанс відновити та очистити цю єдність через таїнство поєднання – тобто сповідь.

Христос не припиняє й сьогодні питати кожного свого учня: «За кого ти Мене вважаєш?» Не перестає питати мене і тебе. Кожного дня. Це питання звучить дуже тихо, дуже делікатно. Але воно завжди є актуальним, воно потребує відповіді не тільки словами та думками, але самим нашим життям. Цього чекає від нас Господь, якщо ми Його обираємо. Якщо подібно до Петра стверджуємо: «Ти, Христос, Помазаник Божий!» і якщо на цьому потужному фундаменті прагнемо будувати своє життя.

о. Павло Вишковський ОМІ

 
  • Polish (Poland)
  • Ukrainian (Ukraine)
  • English (United Kingdom)
  
  

Проповіді

  
25 РОКІВ СЛУЖІННЯ МІСІОНЕРІВ ОБЛАТІВ В УКРАЇНІ
  
  
mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні69
mod_vvisit_counterВчора1716
mod_vvisit_counterЗа тиждень69
mod_vvisit_counterЗа місяць62479
mod_vvisit_counterРазом3043915
We have: 50 guests online
Copyright © 2009-2017. Згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Марії. Powered by ArtGattino