Євангелізувати вбогих послав мене Господь

You need to upgrade your Flash Player
muzeum 250x170
Проповідь на IV Великодню неділю, рік "В" E-mail
П'ятниця, 15 квітня 2016 15:44

jezus22Ді 13, 14. 43-52; Одкр 7, 9. 14-17; Йн 10, 27-30.

 Дорогі брати та сестри!

ІV Великодня неділя також називається  неділею Доброго Пастиря. Церква в цей день особливо молиться за священиків та чернечих осіб.

 

Адже «Від самого початку в Церкві були мужі і жінки, що практикуванням євангельських рад намагалися з більшою свободою йти за Христом та докладніше Його наслідувати. Вони вели пустинне життя або заснували чернечі родини, які Церква радо підтримала своїм авторитетом і прийняла»  Тих, які йшли жити у пустелі, звали пустельниками.  Перші чернечі правила для життя у спільноті створив єгипетський монах Пахомій. Від IV століття розвинулися форми спільного чернечого життя. Важливим моментом у цьому було заснування св. Бенедиктом із Нурсії в 529 році першого монастиря на Монте Кассіно в Італії. Святий опрацював бенедиктинські чернечі Правила, використовуючи досвід попередніх чернечих спільнот. З його погляду християнський ідеал чернечого життя не полягав у вишуканих зреченнях і в чомусь надзвичайному, як це було в житті пустельників, але полягав у вірності у виконанні звичайних щоденних обов`язків. Вартість служіння Богові не в жорстокості аскетизмі, а в намірах, інтенціях. Основне гасло нових Правил: «Ora et labora» (молись і трудись). Більше уваги приділяється тут молитві і покорі, яка виражається послухом настоятелю в атмосфері любові. Св. Бенедикт крім обіту чистоти, вбогості та послуху впровадив обіт місця. Це означало, що хтось, поступаючи в даний монастир, залишається в ньому до кінця життя. Мета монастиря - допомогти ченцю в духовному розвитку і підготовити його до вищих форм молитви (contemplatio).

Бенедиктинський чин дуже заслужений в історії західної Європи. Численні святі і місіонери навернули багато людей у християнство та зробили чималий внесок у розвиток цивілізації.

Покликання до чернечого життя — це особлива благодать. Вона показує „всім людям безмежну силу Святого Духа, що предивно діє в Церкві» . Це незвичайна реалізація загального покликання до святості (КЦ 39-42).

Ідея чернечого життя походить від Христа і є ним самим передана Церкві (Мт. 19,16-22). Форми цього життя офіційно окреслювались і тепер окреслюються Церквою. Хоча виконання євангельських рад кожен може розпочати самостійно, все ж таки в чернечих інститутах, затверджених Церквою, їх можна виконувати безпечніше, більш повно і радикально.

Чернече життя складається з трьох основних елементів: життя за євангельськими радами (чистота, убогість і послух), життя у затверджених Церквою інститутах та життя в повному освяченні, тобто в принесенні себе Богові. Фундаментом цього освячення є хрещення (див.: ДЧ 5). Освячення через прийняття чернечих обітів — це добровільне прийняття людиною всіх наслідків хрещення для того, щоб досягти якнайдосконалішого надприродного результату. Це доведення освячення хрещення до якнайдосконалішого вираження. Важливим є тут «допоміжний» характер обітів, який полегшує повне самовіддання Богові. Людина складає обіти, щоб отримати рясніші плоди благодаті і хрещення, щоб «звільнитися від перешкод», які могли б з'явитися й і ускладнити реалізацію євангельської любові, а в подальшому і змарнувати її. Чернечі обіти, котрі є присягою на вірність не лише трьом вибраним зобов'язанням, вимагають, щоб усе життя було вірне Христові. Вони зобов'язують ченців — під страхом гріха — щоразу глибше й тісніше єднатися з Богом та із спасенним посланням Христа для людей.

У цьому місці необхідно підкреслити персоналістичну концепцію чернечого покликання і освячення: чернець віддається не «чомусь» невизначеному, а «Комусь» як особі — Богові в Ісусі Христі, котрий полюбив його й самого себе віддав за нього (див.: Га 2,20). Це самовіддання Богові в Христі знаходить свою конкретну реалізацію у самовідданні ченця Церкві — містичному Христовому Тілові. Ченці повинні бути глибше задіяні у житті Церкви, повинні по-братньому любити всіх членів Церкви, живити почуття синівської поваги, відданості і любові до єпископів. Вони повинні жити й мислити катеґоріями вселенської Церкви, що має проявлятися в безмежній відданості - відповідно до духовності власної чернечої родини та спасенної місії Церкви.

Основним моральним обов'язком щодо харизми чернечого покликання є позитивна відповідь, дана Богові на Його заклик. Людина, яка не відповідає на благодать цього покликання, хоч і не вчинить гріха, все ж таки несе відповідальність перед Божою любов`ю. Підставою особливих моральних обов'язків ченця є чернече освячення. Воно зобов'язує все досконаліше віддаватися Богові в любові. Євангельські ради, дотримуватись яких ченці присягають, є засобами, що найкраще свідчать про цю любов. Завдяки їм любов має досягти свого повного розвитку:

1) Чернеча чистота — це настільки виняткова любов до Бога, що вона вимагає зректися навіть подружньої любові, так само, як і батьківської та материнської; «Чистота певніше зберігається, коли між ченцями існує справжня братня любов та спільне життя» (ДЧ 12). Вони покладатимуться не на власні сили , але перед усім на Божу поміч. Обіт і життя в чистоті чинить ченців в особливий спосіб вільними і відкритими на Божі справи і на всіх людей.

2) Убогість є свідченням того, що Царство Боже реально існує і має в собі таку притягальну силу, що задля нього людина здатна покинути все, навіть найцінніші земні блага; здебільшого майно монахів є спільним і ніхто в монастирі немає ніякої власності. Якщо, наприклад, є автомобіль - він для спільного користування, хоча хтось один є за нього відповідальний. Коли чернець отримує якусь річ, він повинен запитати настоятеля, чи може її собі залишити. Так само, коли хоче щось собі купити. Ніхто не має своїх грошей. Є спільна каса. Через обіт убогості чернець прагне засвідчити перед світом, щоб Бог є на першому місці в його житті.

3) Послух означає цілковите і свідоме присвячення себе Богові — через підпорядкування своєї волі Його волі і включення її таким чином у Його спасенну справу. «За прикладом Ісуса Христа, що прийшов творити волю Отця, і «прийнявши вид слуги», з того, що витерпів, навчився послуху, ченці побуджені Святим Духом, підчиняються вірою настоятелям, які заступають місце Бога» (ДЧ 14). Через обіт послуху чернець прагне тісніше об`єднатися із спасенною волею Отця.

Стосунки ченців як осіб з Богом повинні, отже, формуватися щодня як вірність окремо взятим зобов'язанням, що випливають з обітів. Щодо людської, монастирської і немонастирської, спільнот чернече освячення зобов'язує передусім до якнайповнішого реалізування загальної любові, до солідарності з усіма людьми як з огляду на свою особливу життєву позицію, так і в дії. Віддаючи себе Богові ченці, проте, не випадають із суспільства, не стають некорисними для нього. Їх діяльність поєднується з чисто людською діяльністю, але в глибший, духовний спосіб, надаючи останній правильного спрямування до Бога.

Щоб якнайкраще виконати свої моральні зобов'язання перед Богом, ченці повинні вести глибоке внутрішнє життя (яке виражається головним чином у св. таїнствах та в молитві) і виробляти своє сумління (бо чернече життя — це особливе реалізування «закону духа, що дає життя в Ісусі Христі» (Рм. 8,2)). Усе це разом повинно привести до формування в собі правильних духовних позицій.

Для якнайкращого виконання своїх обов'язків перед спільнотою людей ченці повинні передусім знищувати будь-які прояви власного егоїзму, все більше пізнавати світ, який їх оточує (ДП 2) та шукати якнайдієвіших форм свого апостольства.

З поданого опису чернечого життя випливає, що воно є великим даром Святого Духа як для Церкви, так і для всього світу. Можна навіть сказати, що Церква в якийсь особливий спосіб «висловлює себе» в чернечому житті, тому що у ньому вже тепер реалізується покликання Церкви до святості та цілковитої відданості Христові у славі Небесного Царства.

 

 

о. Сергій Панченко  ОМІ 

 

 
  • Polish (Poland)
  • Ukrainian (Ukraine)
  • English (United Kingdom)
  
  
  
25 РОКІВ СЛУЖІННЯ МІСІОНЕРІВ ОБЛАТІВ В УКРАЇНІ

Наш банер

180x112
  
wrodarczyk

muzeum 180x170
  
zaproszenia
Copyright © 2009-2018. Згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Марії. Powered by ArtGattino