Євангелізувати вбогих послав мене Господь

You need to upgrade your Flash Player
muzeum 250x170
Проповідь на V Неділю Великого Посту, рік "В" E-mail
Субота, 12 березня 2016 19:04

pistІс 43, 16-21; Фил 3, 8-14; Йн 8, 1-11.

(прочитати читання)

Дорогі брати та сестри!

Перше читання з Книги Деутеро-Ісаї – пророка, що жив і діяв у часи вавилонської неволі, у VI столітті перед народженням Христа, містить дві частини:

 

Перша з них стосується подій минулого, що відбувалися у XIII столітті до Христа. Чуємо у ній такі слова: “Так говорить Господь, що відкрив дорогу в морі, стежку у великих водах, що вивів колісниці і коней сильне військо”. Це спогад переходу Ізраїля через води Червоного моря. Тоді чудесним способом була переможена міць фараона та його війська. Єгиптянам здавалося, що вже перемагають, а тим часом вони “наче ґніт згасли” через втручання Бога. Для ізраїльтян ця подія мала велике значення, тому тепер, під час вавилонської неволі, вони залюбки пригадують великі діла Божі, що випали на долю їхніх предків. Засмучені втратою свободи, втратою вітчизни і храму, вони рятують себе спогадами чудового минулого. Здається, вони все роблять правильно, оскільки пригадування чудесних історичних подій було характерною рисою духовності Ізраїля.

Однак послухаймо, що говорить Бог через пророка : “Не згадуйте про те, що було, не думайте про давнє!”. Бог промовляє до тих, що перебувають далеко на чужині, у вавилонській неволі й жалкують про своє важке становище: “Ми втратили обіцяну землю, втратили Єрусалим, втратили святі знаки присутності Бога!”. І ось з’являються думки, які і ми добре знаємо, – змучені люди люблять пригадувати старі, добрі часи, коли не було страждання. Таким чином вони ідеалізують минуле, а, згадуючи його, замикаються у собі. А це небезпечно! З цього виникає постава ізоляції, озлоблення, життя лише минулим або втечею в уяву. Тому Бог говорить через пророка: “Не згадуйте про те, що було”. Так радикальна настанова має вразити вибраний народ. Чому?

Друга частина сьогоднішнього читання є відповіддю на це запитання. Бог наказує не повертатися до того, що минуло, бо те, що Він передрікає, виявиться ще кращим! “Ось я творю щось новітнє: воно ось-ось уже сходить. Чи ж ви його не впізнаєте?” – говорить Бог устами пророка. Чим є це новітнє? Це новий вихід з неволі, набагато кращий ніж вихід з Єгипту. Його супроводжуватимуть надзвичайні знаки присутності Бога, Його любові та опіки. Запанує щастя й добробут, а брати участь в них буде увесь світ і всяке творіння. Тому Господь говорить: “Звір дикий буде мене прославляти, шакали й струсі, бо Я дам воду в пустині і на безлюддях – ріки, щоб напоїти мій вибраний народ”.

Дорогі Брати та сестри!

Пасха Христа є справжнім визволенням. Повнота визволення і пов’язана з ним слава настане лише у Христі! Христова Пасха приносить кожній людині й усьому світові справжнє визволення – не те з політичної неволі, з суспільного пригноблення чи злиднів але з найглибшої та найтрагічнішої неволі – із поневолення душі, яке полягає у відриві людини від Бога.

І до нас Господь сьогодні говорить: “Я дам воду в пустині і на безлюддях – ріки”. Йдеться про пустелю наших сердець, нашого єства. Пустеля може асоціюватися з відсутністю життя, самотністю та безнадією. Дорога ж – пов’язана з майбутнім і надією на спасіння.

Так часто з’являються в нас думки (схожі на ті, якій піддавалися ізраїльтяни під час вавилонської неволі) згадувати ідеалізоване минуле, жаліти себе й тікати у мрії. Усе це спричинює в нас ще більшу пустоту й породжує помилкове переконання, що ми вже не маємо виходу. Однак через сьогоднішнє читання Бог хоче сказати нам: “Прокиньтеся! Ось я творю щось новітнє: воно ось-ось уже сходить”. Дозвольте вивести себе зі стану, в якому перебуваєте! Подивіться на історію Ізраїля – стільки разів потрапляв у неволю, а Я Його постійно визволяв. Перед вами безкінечна перспектива! Завжди є вихід, поки ви звертаєтеся до Христа. У Ньому – ваша надія, ваша свобода й переміна”.

 Дорогі брати та сестри!

Співаємо сьогодні також 126-й псалом, який також говорить про переміну долі вибраного народу. Ця переміна перевищила всі очікування народу, тому псалмопівець говорить: “Коли Господь повернув сіонських бранців, немов би сон ми бачили , так було з нами. Тоді уста наші сповнилися сміху і радости язик наш”.

Далі чуємо слова з уст язичників: “Велике діло вчинив Господь над ними!”. Справді, великі діла траплялися в історії вибраного народу! Спомин же цих діл народжує в серцях людей гарячу молитву: “Поверни, о Господи, наших бранців, немов потоки на спраглу землю”. У подальших словах псалмопівця ми бачимо, як відбувається ця переміна долі. Отже, “хто сіє у сльозах (це перший етап), з радістю буде жати” – це етап другий, кінцевий. Таким чином, з одного боку бачимо смуток, напруження і сльози; з другого ж – стиглі плоди праці та велику радість. Це не що інше, як пасхальна динаміка! Звернімо увагу на цю динаміку й вчімося глибоко вчитуватися в неї. Вона пронизує всю Біблію, всю історію людства і насправді стосується кожного з нас. Але насамперед вона веде нас углиб Пасхальної Таємниці Христа. Пам’ятаймо про цей контраст: спочатку “іде з плачем”, а потім “повертається радий”.

Речення “Іде з плачем, несучи мірку зерна” показує перший етап пасхи, якою є досвід болю, втрати, страждання. Саме в цюму етапіі знаходиться: великопісна покута, умертвіння тіла, зусилля навернення. Треба мати багато смирення і святої наполегливості, щоб перемогти у собі амбіції, пиху й витривати в духовній боротьбі. Іноді треба також пролити немало сліз жалю й каяття, треба зазнати власної  вбогості й почуття сорому, щоб врешті щиро висповідатись, вирішити виправитись й порвати з нагодою до гріха. Однак не біймося! Наш біль, праця, наші сльози й боротьба – принесуть плід!

Усе є благодаттю! Навіть наше навернення є Божим даром і плодом Пасхи Христа.

Він сам дає “снопи”, але, даючи їх, ніколи не принижує нас. Поважаючи нашу гідність і свободу, Він прагне свідомої співпраці з нашого боку. Цією співпрацею є повне довіри схиляння над Божим Словом, життя таїнствами, труд каяття і навернення, а також покірне починання знову й знову. І навіть якщо б нам довелося мільярди разів розпочинати – варто!

о. Павло Вишковський ОМІ

 
  • Polish (Poland)
  • Ukrainian (Ukraine)
  • English (United Kingdom)
  
  
  
25 РОКІВ СЛУЖІННЯ МІСІОНЕРІВ ОБЛАТІВ В УКРАЇНІ

Наш банер

180x112
  
wrodarczyk

muzeum 180x170
  
zaproszenia
Copyright © 2009-2018. Згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Марії. Powered by ArtGattino