Євангелізувати вбогих послав мене Господь

You need to upgrade your Flash Player
muzeum 250x170
Проповідь на ІІ Неділю звичайного періоду, рік "А" E-mail
Неділя, 15 січня 2017 11:18

Swiety-Jan-Chrzciciel-1Іс 49, 3. 5-6; 1 Кор 1, 1-3; Йн 1, 29-34

Сьогоднішня неділя є вже другою неділею Звичайного періоду в Літургійному календарі Церкви. Позаду залишилися світлі різдвяні свята, насичені зустрічами і переповнені піснями. В сьогоднішній Євангелії ми чуємо свідоцтво Йоана Христителя про Пресвяту Трійцю, Одвічного і Святого Бога, єдиного у Трійці: Отця і Сина, і Святого Духа.

 

Ми також визнаємо цю правду під час кожної недільної Євхаристії у Апостольському складі Символу віри, котрий дійшов до нас ще з часів первинної Церкви: "Вірую в Ісуса Христа, Сина Божого Єдинородного, Господа нашого, який був зачатий  від  Духа  Святого, народився від Діви Марії, страждав при Понтії Пілаті, був розіп’ятий, помер і був похований. Зійшов у пекла, на третій день воскрес із мертвих. Вознісся на небеса, сидить праворуч Бога Отця Вседержителя. Звідти прийде судити живих і мертвих".

 

Цей символ віри, який в вповні містить в собі всі засади християнського віровчення надихає нас згадати слова першої Біблійної Книги ― Книги Буття: "На початку сотворив Бог небо і землю. Земля ж була пуста і порожня та й темрява була над безоднею, а Дух Божий ширяв над водами. І сказав Бог: «Нехай буде світло!» І настало світло." І їхній відгук, ніби їхню луну ми бачимо у Новому Заповіті ― в Євангелії від Святого Йоана: "Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було ― Бог. З Богом було Воно споконвіку. Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без Нього."

У сцені створення світу ми бачимо присутнє Боже Слово. "І сказав Бог". Власне все створення відбувається через це саме Слово. Через Слово постало світло, Словом, як сказано в Писанні, постала небесна твердь і запалали на небі великі і малі світила а все це є ніщо інше, як символічне зображення виникнення Всесвіту… Через Слово Бог населив Землю рослинами і тваринами, й нарешті "сказав Бог: «Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу, і нехай вона панує над рибою морською, над птаством небесним, над скотиною, над усіма дикими звірями й над усіма плазунами, що повзають на землі.» І сотворив Бог людину на свій образ, на Божий образ сотворив її…".

Тобто й людину, розумну і вільну істоту, котра мала стати партнером, співтворцем самого Господа також було створено через Боже Слово!

Але що ж це за Слово таке? Де знайти пояснення цього? Власне, можна сказати, що вся Біблія є відповіддю на це питання. Вже у старому заповіті, зокрема у книзі Псалмів, ми бачимо свідоцтва про Божого Сина; в пророчих книгах, в першу чергу в Книзі пророка Ісаї, ми бачимо заповіт майбутнього приходу Спасителя, Месії, Господа світу… Але вповні висвітлює правду про Боже Слово Новий Заповіт. Й зокрема вже цитований вище початок Євангелії від святого Йоана. "І Слово стало тілом, і оселилося між нами". Тобто Слово ― це Божий Син і наш Господь ― Ісус Христос. Той, котрий з власної волі, заради нашого спасіння прийшов у світ, став подібний до нас у всьому, крім гріха, й вповні явив світові ту глибоку істину, що Бог є любов…

Дуже важливим і показовим для нас є те, що Євангеліст каже: "На початку було Слово". А сам Ісус каже про себе; "Я є", або "Я єзьм", що означає: "Я ― той, котрий був, котрий є і котрий буду, сущій".

Це вельми показово. Адже це виразно свідчить, що Ісус Христос ― Божий Син, як каже Нікейсько-Канстантинопольський Символ Віри, "роджений а не сотворений". З цього приводу Святіший Отець Йоан Павло ІІ в книзі "Переступити поріг надії" каже наступне: "Отож в Нікеї і Константинополі було стверджено, що Христос є «Сином Предвічного Отця, Сином Єдинородним, народженим, а не сотвореним, єдиносущним Отцю, що через Цього все сталося». Ці формулювання є не тільки плодом еллінізму. Вони походять просто з апостольської спадщини".

То ж саме Святе Письмо, лист Господа Бога, скерований до кожного з нас, свідчить про те, що Христос є Божим Сином… В наступному твердженні Символу віри визнаємо: "Був зачатий від Святого Духа, народився від Марії Діви". Ці слова знову підкреслюють винятковість, вишнє походження Спасителя. Ще пророк Ісая передрікав: "Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала і породить сина і дасть йому ім'я Еммануїл". І ще: "Бо хлоп'ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім'я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру".

Й з Євангелії від Св. Матвія та Св. Луки ми знаємо, що народження Ісуса відбувалося саме так: в чудесний спосіб. Породила Його Діва, котра зачала з Духа Святого, про що сам Бог сповістив Їй, пославши архангела Гавриїла. Й при цьому Дитя, народжене від Марії воістину стало Еммануїлом, що означає: "Богом з нами".

Він, Божий Син, відблиск невидимого Отця, привніс у світ суть Божества. Сам Бог оселився серед людей, жив людським життям і освятив це життя, освятив людську природу… І після своєї спасительної смерті та славного Воскресіння Він залишився з нами. "Я з вами по всі віки". Це є наша велика радість. Бог є з нами.

В цьому особливість Христа. Він не схожий на інших духовних провідників чи мудреців. Він ― неповторний! Як говорив говорив папа Йоан Павло ІІ: в "Переступити поріг надії": "Христос є абсо­лютно оригінальний, єдиний і неповторний. Коли б Він був тільки "мудрецем", як Сократ, чи "пророком", як Магомет, "освіченим", як Будда, то, без сумніву, Він не був би тим, ким є. А є єдиним Посередником поміж Богом і людьми. Є Посередником тому, що є Богом-Людиною. Носить у собі увесь внутрішній світ Божества, усю Тринітарну Таємницю, а разом з тим таємницю життя у часі і безсмерті. Є справжньою людиною. Те, що Божественне, не зливаєть­ся в Ньому з тим, що людське. Залишається чимось справді Божественним".

Все це є дуже важливим. Адже дійсно, все, чим володів Ісус Він набув не шляхом тренування мозку, як мудреці, такі як Піфагор, Сократ, тощо, не отримав у вигляді одкровення, як Магомет, не досяг шляхом аскези і медитації, подібно до Буди. Ні! Він все це мав одвічно, адже був у єдності з абсолютною істиною, абсолютним знанням, яким є Бог. Й саме тому Його прихід у світ в тілі, зачаття від Святого Духа і народження з земної дівчини ― Пречистої Марії ― є незбагненним чудом, більше того, є Божою благодаттю для світу, для кожного з людського роду. І показовим є також те, що Бог, котрий є вічний, безкінечний, володар часів і просторів оселився, добровільно прийняв життя, обмежене тими самими часовими і просторовими межами.

Власне в цьому є сенс фрази з Символу віри "Страждав при Понтії Пілаті". Це цілком конкретно вказує нам на історичність особи Христа. Адже Понтій Пілат ― історична особа, функціонер Римської Імперії, прокуратор Юдеї, котрий жив у конкретний проміжок часу, про що є численні історичні документи. Таким чином ніби відбувається наближення Бога до наших обмежених рамок світосприйняття. Це вже не якась абстракція, котру людині досить таки важко сприймати, а тим більше усвідомлювати. Але це ― конкретика. І подальше свідоцтво Символу віри набуває особливої гостроти і трагізму.

"Страждав при Понтії Пілаті, був розп'ятий, помер і був похований". Таке коротке формулювання Євангельської істини про спасительні для нас страждання і смерть Ісуса Христа, а також про Його поховання дає нам можливість не тільки усвідомити ці факти з точки зору віри, але й мати певні уявлення про саму форму страти, яку прийняв Ісус.

Так, зокрема, ми знаємо, що Його було розіп'ято за римським звичаєм, на так званому римському хресті. Цей хрест являв собою стовбур з поперечною перекладиною. Тобто це знаряддя страти мало вигляд літери "Т". Цю поперечну перекладину скараний на смерть мав сам нести до місця розп'яття. До поперечки прибивалися і прив'язувалися розведені в різні боки руки, а до самого стовбуру ― ноги приреченого. Страждання розіп'ятого були жахливі… важко навіть сказати, що було страшніше: цвяхи, що розривали тіло, чи пекуче сонце…

І всі ці жахливі подробиці, які ми знаємо з історії мають для нас, християн, особливе значення. Адже через це ми можемо усвідомити велич тієї жертви, які приніс за нас Божий Син. Він, безгрішний, пречистий Агнець, сам, добровільно видає себе на катування, на побиття й нарешті на страшну і дуже ганебну смерть. Бо ж смерть на хресті ― це кара до якої засуджували найстрашніших злочинців, вбивць, нелюдів… Але Христос, образ невидимого Бога і відблиск Небесного Отця, "Сам принизив себе, ставши подібним до нас у всьому окрім і гріха (…) і ставши слухняним аж до смерті, смерті ж хресної". Це велика таємниця нашого відкуплення… І через неї, через цю велич, саме знаряддя ганебної страти стало для нас символом Любові, Любові з великої букви, Любові, що плине з неба. І тому ми можемо сміливо повторити слова апостола Павла з його І-го послання до Коринтян: "Бо слово про хрест тим, що гинуть ― то глупота, а для нас, що спасаємося, ― Сила Божа! (…) ми проповідуємо Христа розіп'ятого ― для юдеїв згіршення, а для греків ― безумство."

І саме цю віру у Воскреслого підкреслюють наступні слова Апостольського складу Символу віри: "на третій день воскрес із мертви, вознісся на небеса, сидить праворуч Бога Отця Вседержителя". Тож, сталося. Той, якого учні і послідовники оплакували як померлого, явився їм живим… Це був шок, здивуванню не було меж! Й багато хто не повірив. Навіть серед апостолів. "Коли на руках Його знаку від цвяхів не побачу, і пальця свого не вкладу до рани відцвяшної, і своєї руки не вкладу до боку Його ― не ввірую!" ― сказав Хома на прізвисько Близнюк, коли почув, що апостоли бачили Христа живим… А це ж Його учень! Пізніше, у відповідь на цей сумнів, Ісус сам наказав невіруючому Хомі переконатися в істині про Воскресіння, показавши йому свої страшні рани, завдані цвяхами розп'яття і списом римського легіонера.

І Фома увірував. "Господь мій і Бог мій!" ― проголосив він. А Христос відповів на це: «Тому увірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!». Й ці слова Спасителя є дороговказом для нас. Тому…

"Стережіться, щоб ніхто вас не звів філософією та марною оманою за переданням людським, за стихіями світу, а не за Христом. Бо в Ньому враз з людською природою живе вся повнота Божества". (Послання апостола Павла до Колосян, 2, 8-9).

 

 

 
  • Polish (Poland)
  • Ukrainian (Ukraine)
  • English (United Kingdom)
  
  
  
25 РОКІВ СЛУЖІННЯ МІСІОНЕРІВ ОБЛАТІВ В УКРАЇНІ

Наш банер

180x112
  
wrodarczyk

muzeum 180x170
  
zaproszenia
Copyright © 2009-2018. Згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Марії. Powered by ArtGattino