Євангелізувати вбогих послав мене Господь

You need to upgrade your Flash Player
muzeum 250x170
21 травня- св. Євгена де Мазенода, єпископа E-mail
Субота, 21 травня 2016 10:01

eug121 травня Церква відзначає спомин св. Євгена де Мазенода, засновника Згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Марії. Може, в Україні маловідома постать св. Євгена де Мазенода, але для Місіонерів Облатів Непорочної Марії та для численних парафій, де  вони працюють, це ім'я говорить багато про що.

 

Євген де Мазенод жив у XІХ столітті й був єпископом Марселю. Цей святий - приклад людини, яка пізнала, ким є Бог! Для Євгена, так як і для св. Йоана Апостола, Бог є любов'ю!

Погляньмо  на дорогу, якою Бог - сама любов, поволі, з кожним днем щораз більш радикально, входив  в життя Євгена, щоб заволодіти його серцем і розпалити його.

Євген не був святим від народження. Однак, задумуючись над своїм життям,  одного разу він відкрив, що Бог був присутній у ньому дієвим чином від самого початку:

„Знаючи мій характер, важко навіть повірити, наскільки вразливе моє серце. Для мене є чимось нормальним віддати вбогим свою їжу, щоб заспокоїти їх голод, навіть тоді, коли я сам  голодним. Я носив дрова тим, що страждали від холоду і не мали грошей на опалення. Якогось дня я позбувся навіть свого вбрання, щоб одягнути вбогого. І чинив тисячі подібних справ. Коли ж когось образив, навіть слугу, то не мав спокою, доки не виправив своєї помилки. Моє серце не змінилось з віком".

Як бачимо, Бог обдарував Євгена вразливою душею й люблячим і відданим серцем. Скільки він себе пам'ятав, відчував у серці надзвичайний потяг до Бога, який супроводжував усе його життя: „Я б сказав, що Бог вклав у мене щось  на кшталт інстинкту любові до Нього. Мій розум не був ще розвинутим, а я вже любив тривати у його присутності, підносити до Нього слабкі руки і слухати в тиші Його слова". „Моя душа створена лише для того, щоб любити Бога. А моє тіло теж створене лише для того, щоб служити Богу та віддавати Йому хвалу і честь".

Євген народився в аристократичній родині, тому під час Французької революції змушений був емігрувати до Італії. Він був там далеко від батьків, у чужій країні, змушений розмовляти і навчатися чужою мовою. Бог був його єдиним приятелем. Юнак зрозумів, що вистачить самого Бога, і добре це засвоїв. У колегіумі Нобіліум  він встає „щоденно на годину раніше, ніж інші учні", щоб молитися на самоті у своїй кімнаті. У Венеції зустрічається з отцем Бартолло Зінеллі, який вчить хлопця любити правдивою і живою любов'ю, здатною виражатися і в зовнішніх знаках. Через це Євген не лише поглиблює свою віру, але й визнає її з гордістю і готовий її боронити. Віра для нього стає дуже особистим досвідом взаємин з Богом.

Після повернення до Франції Євген певний час живе  розвагами, а радість змінюється   меланхолією. В його серці немає спокою. Юнак стає цинічним, а часом навіть агресивним. Часто виходить на „самотні прогулянки". Та згодом долучається до апостолату. Іде від дому до дому, до вбогих і хворих. Коли треба, стелить хворим ліжка, підмітає їхні домівки, перев'язує рани...

І ось настає час особливої зустрічі Євгена зі Спасителем. Бог, Який віддавна ішов за ним безперервно, врешті здобув його і закохав у Себе. Євген був змушений дати відповідь.

„Він мене терпів і, здавалося, не бачив тих страшних зневаг, якими я безперервно його ображав. Завжди сам відкривав переді мною своє закохане серце».... «Хочу жити лише для Тебе. Хочу любити лише Тебе, а все інше в Тобі та через Тебе. Погорджую багатством, нехтую становищем. Ти є для мене всім. Мені вистачить одного Тебе!"

Це любов стає сенсом життя Євгена,  тому він  робить все, щоб проявляти цю любов у щоденному житті. Хоче робити все виключно для Бога, без будь-якого зосередження на собі, незважаючи на думки оточуючих. Євген бажає „іти слідами Ісуса Христа" і бути співпрацівником Спасителя.

Основна мета Згромадження,  заснованого святим Євгеном де Мазенод -  наслідування чеснот і прикладу нашого Спасителя Ісуса Христа.

Чи можливо сказати щось більше? Для Євгена усе життя полягало на цьому! Перед своєю смертю 21 травня 1861 року він сказав  облатам: «Зберігайте між собою любов. Любов. А назовні - ревність про спасіння душ". Ці слова визнано  духовним заповітом, який свідчить про все життя Євгена, і який він бажав передати кожному членові згромадження. А все розпочалося від  історії любові, яку Євген мав з Icyсом ще з дитинства: „Хто не відчув у своєму житті, що значить  бути любленим Ісусом Христом, і не зрозумів ціну Його крові, ніколи не буде спроможний досконало зрозуміти всього змісту покликання облатів".

 
  • Polish (Poland)
  • Ukrainian (Ukraine)
  • English (United Kingdom)
  
  
  
25 РОКІВ СЛУЖІННЯ МІСІОНЕРІВ ОБЛАТІВ В УКРАЇНІ

Наш банер

180x112
  
wrodarczyk

muzeum 180x170
  
zaproszenia
Copyright © 2009-2018. Згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Марії. Powered by ArtGattino