Євангелізувати вбогих послав мене Господь

You need to upgrade your Flash Player
muzeum 250x170
Отець Павло Вишковський: "У світі щораз менше вимог..., щораз менше розмов про святість" E-mail
Неділя, 15 листопада 2015 13:03

1Розмова з непересічним священиком та харизматичною особою отцем Павлом Вишковським ОМІ, настоятелем Делегатури ОМІ в Україні, про справу покликань до богопосвяченого життя, сучасну святість та місію мирян.

Отець Павло Вишковський ОМІ, родом з Поділля (м. Бар), від 1992 року – чернець Згромадження Місіонерів Облатів Марії Непорочної. Висвячений 1999 року; доктор теології. Тривалий час працював у галузі ЗМІ, у Католицькому Медіа-Центрі, закладаючи підвалини під заснування «Радіо Марія» в Україні та «Телебачення Віковічного Слова». Автор двох десятків книжок про переслідування Церкви в Україні, роль ЗМІ у суспільстві, духовність, священство і богопосвячене життя.

 


 

Отче, Ви нещодавно були на зустрічі комісії у справах молоді у Мадриді. Якій темі вона була присвячена?

У Раді Вищих настоятелів Європи нашого Згромадження – Місіонерів Марії Непорочної – є декілька комісій: це – місійна комісія, формаційна комісія, фінансова та комісія у справах молоді і покликань.

І деякі з вищих настоятелів Європи відповідають за якусь з цих комісій. Мене вибрали до комісії у справах молоді і покликань нашого Згромадження. Такі комісії мають зустрічі раз на рік в різних частинах Європи – по черзі: цього разу це було у Мадриді, 2 роки тому – в Україні. Комісії мають за мету обговорити спільний план, стратегію на наступний рік.

І які ж плани на наступний рік?

На нас чекають 2 головні події: перша – це Конгрес - зустріч у справах молоді в Екс-ан-Прованс (Франція) – місці, де народився наш засновник, яка буде у березні. А друга – це Всесвітній день молоді, який відбудеться  наприкінці липня у Кракові, а перед цим –  молодь з облатських парафій з усього світу зустрінеться на тиждень у Вроцлаві (Польща). Розробка програм, приготування цих зустрічей, все детально – це завдання цієї комісії. І ми над цим працювали – над цими двома справами.

3

Отче, Ви відповідаєте за молодь, за покликання, тож чому на Вашу думку, так мало покликань?

Бог постійно кличе, і Бог кличе кожного. В сьогоднішньому світі набагато важче почути Його голос, тому що ще декілька років тому молодь не мала навушників у вухах, і сьогодні це справді важко – почути. І ще я думаю, що молоді, в першу чергу,  бракує відваги – щоб прийняти рішення назавжди.

Тільки брак відваги?

Сьогоднішній світ і ментальність світу говорять: все на тепер. Мобільні телефони, які через пару місяців або через пару років треба міняти, автомобілі, які потрібно міняти, одяг, який потрібно міняти, дружину – поміняй і викинь, чи чоловіка – випробуй і викинь – як шкарпетки…

Ця нестабільність в світі не дозволяє молоді віддатись раз і назавжди Богові. Це перша причина.

А друга?

Друга причина – це, власне, те, що, можливо, ми замало запрошуємо молодь. Бог кличе постійно. Але ми, як богопосвячені особи, ми постійно повинні особисто кликати молодь – бути цим голосом Господа. Сьогодні з молоддю працювати набагато важче, ніж колись.  Коли я був молодим і займався зустрічами молоді і реколекціями про  покликання, то це було по 40-60 осіб на зустрічі, сьогодні – це 4-10 осіб.

Молодь зараз має безліч справ, безліч розваг. Тому, коли ми справді живемо Богом  і цим захоплюємось, то молодь бажає  наслідувати Ісуса, бо молодь шукає автентичності й автентичних людей. Але, якщо ми не є Його голосом, і не є Його запрошенням – тоді молодь справді губиться у цьому світі. Я думаю, що це саме ті причини.

Ви сказали про наслідування Ісуса. Як, на Вашу думку, сучасна людина може наслідувати Ісуса і бути святою?

Рецепт святості у ХХІ столітті вже дав святий Йоан Павло ІІ, коли «відкривав» третє тисячоліття. Він сказав, що люди сьогодні шукають методи, рецепти, а метод один – і завжди той самий – це Ісус Христос, Який є Дорогою, Правдою і Життям. А я ще можу додати, власне, що сказав Ісус Христос: «Рецепт святості в усьому – це любити Господа цілим серцем своїм, цілою своєю душею і цілим своїм життям» - це те, що сказав Ісус.

Мій рецепт святості – це «бути» Ісусом у сьогоднішньому світі.  Тобто так вибирати все: чи слова, чи події, чи вчинки – щоби вони провадили до цієї мети, тобто, постійно себе запитуючи: чи Ісус вчинив би так, чи Ісус сказав би так, чи Ісус вибрав би цю книгу, чи Ісус вибрав би це. Це, я думаю, є найважливішим у цьому світі.

І напевно, цей рецепт діє, адже є святі наших днів!

Так, є багато святих. Ми були свідками тих святих, яких ще бачили за життя. Це Йоан Павло ІІ – я з ним 2 рази зустрічався. Це Мати Тереза з Калькутти, яка теж побувала в Києві у 91-му році. Церква постійно оголошує святих. І святих XX ст.,  і останніх святих нашого часу. Тому, заклик Христа – «Будьте святими – бо я святий!» – є постійно актуальним. Але, якщо ми постійно просимо Бога про дар святості, то я думаю, що бути святим – це легко, навіть сьогодні.

Існує такий стереотип, що святими повинні бути священики, монахи, єпископи, однак це не стосується мирян?!

Саме тому вийшла остання моя книга «Миряни в Церкві». Багато прикладів святих навіть ХХ століття ще раз показують, що святість сьогодні є можливою. Я думаю, цей стереотип ще з якихось давніх часів лишився. Оскільки був час, коли багато заможних людей, князів складали пожертви на монастирі і просили молитися за них, аби отримати Боже благословення, натомість самі люди свого життя зовсім не міняли.

А щодо святості богопосвячених осіб та священиків?

Ми покликані до того, щоби переживати життя Ісуса Христа таким, яким воно було: в чистоті, бідності і послуху. Інші люди, ті, які самотні, теж покликані, щоби також переживати життя Ісуса Христа – в Його самотності. Миряни – ті, які живуть в родині, –  покликані переживати життя Ісуса Христа в родині.

І дійсно, особисто я зустрічав багатьох людей, мирян,   святіших за богопосвячених осіб. Це показує, що саме це є дорогою до святості, тому що Бог веде кожного особисто. Мені здається, що є якісь такі вимоги – є багато вимог до священиків і богопосвячених осіб. І це добре, що є вимоги. Бо ці вимоги нам допомагають бути завжди на належному рівні.

От для мене покликання настоятеля делегатури – це великий шлях до святості, тому що завжди є ця «поперечка» – є ця вимога, ця мета, за яку постійно треба просити Бога: «Дотягни мене, бо я не дотягуюсь!» І для того існують ці вимоги,  і вони нам допомагають. І мені здається, що у сьогоднішньому світі ставиться щораз менше вимог, щораз менше розмов про святість.

І що ж тоді робити?

Тому це наше завдання – постійно говорити про цю вимогу святості, тобто, переживати зустріч з Богом у щоденному житті – у постійності, переживати цю зустріч з Богом – як подружня особа, як мирянин.

Тому що,  навіть у Медіа-Центрі за комп’ютером, навіть за шваброю – я можу служити Богові, якщо думаю про Нього. А можу бути перед Пресвятими Дарами – і думати зовсім про інше. І за шваброю я можу бути набагато ближчим до Бога.

Тому постійно ставити Ісуса на перше місце – в наших думках, в нашому серці, в нашому житті – це завдання кожного. І це можливо… Показують безліч святих, які все це переживали.

2

Продовження інтерв`ю читайте незабаром...

Розмовляла Аліна Петраускайте, Католицький Медіа-Центр

За матеріалами: КМЦ

 
  • Polish (Poland)
  • Ukrainian (Ukraine)
  • English (United Kingdom)
  
  
  
25 РОКІВ СЛУЖІННЯ МІСІОНЕРІВ ОБЛАТІВ В УКРАЇНІ

Наш банер

180x112
  
wrodarczyk

muzeum 180x170
  
zaproszenia
Copyright © 2009-2018. Згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Марії. Powered by ArtGattino