Євангелізувати вбогих послав мене Господь

You need to upgrade your Flash Player
muzeum 250x170
Відбудовувати не лише храми, а й людські серця E-mail
Неділя, 26 липня 2015 17:40

DSC_4530Тиврівська Божа Матір зібрала всіх своїх шанувальників на відпустових урочистостях на Вінниччині. Розділити радість святкування з парафіянами, паломниками та учасниками фестивалю приїхав Апостольський нунцій в Україні архієпископ Томас Едвард Ґалліксон. Місіонери облати святкували не лише відпуст, а й освячення монастиря.


 

Фестиваль «Подих Життя» здається, що завмер на пів дня. Парафія святого Архангела Михаїла переживала урочистості на честь Тиврівської Богородиці. Водночас для Місіонерів Облатів це є подвійна урочистість. «Ті, хто споглядають зараз цей зруйнований костел – символ того, яку спадщину залишила людям в нашій країні безбожна комуністична влада, можуть собі уявити, що донедавна, такою ж самою руїною був і цей монастир, за відбудову якого ніхто не бажав братися. П`ять безперервних років важкої праці, молитви і героїчних зусиль багатьох осіб спричинилися до того, що сьогодні, це центральне місце Тиврова, заросше колись деревами буде освячене і відновлене», - зазначив на початку Святої Меси настоятель делегатури Згромадження Місіонерів Облатів Марії Непорочної в Україні отець Павло Вишковський ОМІ.

Архієпископ Томас, який вперше на Поділлі, розпочав проповідь словами: «Один із викликів для християн – це зрозуміти і прийняти Божу любов». Найбільшою вадою нашої віри є недовіра Божій любові. Владика підкреслив, що у Тиврів після запустіння поступово повертається життя.

Роздумуючи над Євангелієм, яке ми почули на урочистій Літургії, про Йоана і Марію під хрестом архієпископ підкреслив, що Йоан взяв Марію у свій дім. І ми так само до цього покликані – взяти Марію до себе додому. Марія несе нас у своїх обіймах. І як раз харизмою облатів є нести людям Марію як Матір, яку ми отримали під хрестом.

Архієпископ Томас підкреслив, що «ми не праві, якщо думаємо, що все втрачено у цьому світі. Наше життя укрите в Ісусі. Але там знаходимо його справжнє значення. Немає нічого важливішого в світі, ніж бути коханим Царем Слави. Єдине, що має значення – повірити у Божу любов».

На завершення урочистої Літургії відбулося виставлення Пресвятих Дарів та Акт присвячення України Непорочному Серцю Марії. Який вперше прочитали кілька років тому зібрані у Харкові єпископи. Була також прочитана молитва до Тиврівської Божої Матері, яку затвердила Літургійна комісії конференції єпископів. Після цього відбулась процесія навколо монастиря та освячення відбудованої частини і Молодіжного центру імені святого Йоана Павла ІІ. У самому монастирі є також один клас, що носить ім`я Маріно Піллер Хоффера. Цей чоловік, який вже помер, із Сапади (Італія) дав гроші на відбудову цього класу. І тепер це приміщення служитиме душпастирським потребам парафії.

DSC 0701

Місіонери облати у Тиврові займаються не лише відбудовою монастиря, а й відбудовою душ. Про це сказали парафіяни у словах подяки архієпископу Томасу та отцю Павлу Вишковському ОМІ.

Хай Господь обдарує отців та братів, що працюють на цій безкрайній ниві потрібними дарами і благодатями, аби в усіх їхніх справах був прославлений Господь.


Повний текст промови Апостольського Нунція:

Слава Ісусу Христу!
Бог милосердний хай благословить нас.
Один з найбільших викликів у житті кожного християнина - це зрозуміти і прийняти невимовну Божу любов до кожного з нас особисто. Грішники, великі чи малі, якими ми є, навіть якби ми були невинними, це аспект найбільш трагічний, як результат первородного гріха, що можемо відчути в нашому земному житті. Первинною людською трагедією є те, що ми не даємося переконатися аж до кінця щодо цієї любові Бога Отця, об’явленої в Синові, Ісусі Христі, нашому Спасителі і Братові у тілі, через благодать Святого Духа, вилитої щедро на нас через води хрещення і через сакраментальне життя у Церкві, нашій Матері. Кажучи іншими словами, мабуть найбільшою вадою нашої віри є недовіра до Божої любові, брак достатньої надії на Нього.
Тут, в Тиврові, знаки нового життя в старих будинках, які сьогодні благословляємо, являються частиною великої тайни Церкви, свідка Божої любові до свого народу. Тут, у Тиврові, після років запустіння і знищення, повертається життя до показного комплексу цієї парафії, побудованого в минулих часах з великою надією, з великою вірою, з великою любов’ю, і присвяченого Божій Матері. Сьогодні святкуємо тут Пресвяту Діву Марію як захисницю і покровительку Тиврова. Нове життя парафії, яка тепер приймає також душпастирство молоді, разом з побожною роботою збереження і поширення пам’яті про тих, хто пожертвував своє життя за віру як відповідь на Божу любов у Христі - все це свідчить про надію, що є в нас. Нехай Пресвята Богородиця надихає нас з надією на перемогу свого Сина над гріхом і над смертю!
Саме Діва Марія, що стоїть тепер біля нас, була разом з нашими предками, там саме, де був Ісус на вершині Своєї місії спасіння світу. Ми тільки-но чули це в словах Євангелії від святого Йоана:
А при хресті Ісусовім стояли Його Мати, сестра Його Матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина. Бачивши Ісус Матір і біля Неї учня, що стояв, - а його ж любив Він, - мовить до Матері: «Жінко, ось син Твій». А тоді й до учня мовить: «Ось матір твоя». І від тієї хвилі учень узяв її до себе.
На наказ і запрошення Ісуса з висоти хреста, святий Йоан взяв Марію до свого дому, ніби Вона була його матір’ю. Тут, у підніжжя хреста, ми запрошені зробити так само, тобто взяти Марію до свого дому, носити Марію завжди близько нашого серця. З близькою Марією маємо ту впевненість, яка веде нас у цьому світі, аж доки не повернеться у Своїй славі, наприкінці часів, улюблений Син Божий. Не кажу, що Марія - це дорога до Неба, але Вона несе нас у Своїх обіймах, як наша Матір, з наказу Ісуса Вона збільшує і зміцнює нашу довіру до Господнього слова.
Не треба це повторювати Місіонерам Облатам Непорочної Марії, вони це вже знають; це їхнє життя, їхній апостолят, їхня харизма – нести Марію, як Матір, отриману під Хрестом, дорогами цього світу. Нехай вони виконують це якнайкраще для всіх нас і для спасіння світу! Нехай через заступництво Матері Бога і нашої Матері всі пізнають, яка велика Божа любов, особливо тому, що Він довірив нам Свою Матір.
Іноді в житті ми почуваємося незначними, можливо одинокими і часто безпорадними перед іншими силами, які, здається, керують цим світом. Якщо я хотів би залишити сьогодні вам якесь послання, то воно наступне: ми неправі, якщо так думаємо, ми помиляємося, коли вважаємо себе вже втраченими у цьому світі. Наше життя укрите в Ісусі, так, але власне там знаходиться його справжнє значення. Немає нічого важливішого у цьому світі, як бути коханим тепер і на завжди, бути коханим самим Царем слави, Ісусом Христом.
Це зовсім не справа оптимізму чи підтримування позитивного налаштування до життя. Християнське життя вимагає, щоб ми повірили у Божу любов, бо це єдина річ, що дійсно має значення, як для дитини дуже важливо бути в обіймах матері. В міру того, як ростемо, як пізнаємо життя вже дорослими, усвідомлюємо, що вартість матеріальних речей, престижу чи людської пошани – це все речі, що проминають, які треба переоцінювати з поваги до тієї єдиної речі, яка нас потішає і нас спасає: єдність з Богом в Ісусі Христі, запевнена близькістю Божої Матері.

 

Нехай Тиврівська Богородиця буде завжди вам близькою! У ваших серцях і у ваших домівках, як запорука потужної присутності Її Сина, котрий тримає світ!
 
  • Polish (Poland)
  • Ukrainian (Ukraine)
  • English (United Kingdom)
  
  
  
25 РОКІВ СЛУЖІННЯ МІСІОНЕРІВ ОБЛАТІВ В УКРАЇНІ

Наш банер

180x112
  
wrodarczyk

muzeum 180x170
  
zaproszenia
Copyright © 2009-2018. Згромадження Місіонерів Облатів Непорочної Марії. Powered by ArtGattino